Зелений Ліхтарик: Пернаті сусіди. Екскурсія у Львові

Перша екскурсія "Зеленого Ліхтарика" у Львові відбулась!

Холодний недільній ранок не завадив зібратися львівським птахолюбам. Чудові сім'ї з дітьми та небайдужі до пташок люди зібралися в Стрийському парку. Дуже дякую усім, хто прийшов і не злякався погоди :)
Хто тривалий час спостерігає за птахами, знає, що вітряна холодна погода - не найкращі умови, щоб побачити птахів. Проте ми дивилися у всі біноклі, і без біноклів дуже уважно.

Коротко про птахів, яких ми зустріли:

1. Лебідь шипун - найпоширеніший з трьох видів лебедів в Україні. На озері в парку зараз живе дві самки - в самців була би "гуля" над дзьобом. На фотографії зліва - самець, справа - самка (фото з інтернету). Хтось запитував, чому він "шипун", коли самець агресивно захищає свою територію від небезпеки або конкурента, він видає шиплячі звуки.

2. Крижень - до 20 особин. Були як самці, так і самки. Один самець почав линяти. Коли ми вирушили далі, вони дуже кумедно нам "сміялися" навздогін :)

3. Голуб сизий - найпоширеніший мешканець будь-якого міста. Нагадую, що їх підгодовувати не варто. Краще годуйте взимку синичок.

4. Синиця велика - найпоширеніша синиця в Україні. Їсть комашок, але взимку харчується насінням. Якщо хочете підгодовувати синичок - ніколи не вішайте соленого сала або смаженого соленого насіння. Лише натуральні зерна, горішки, і сало без солі (сіль не виводиться з організму птахів).

5. Синиця блакитна - патріотична родичка великої синиці. Дуже від нас ховалася чомусь.

6. Гаїчка. ця сіренька синичка з чорною головою настільки близько підпустила дітей - вони майже залізли під кущ, де вона стрибала, а їй хоч би що. Звикла, що люди підгодовують і їх можна не боятися.

7. Повзик - єдиний птах в Україні, що повзає по стовбуру вниз головою. Активно відгукувався сьогодні на запис голосу. Це і не дивно - сім'я повзиків заготовлює все літо і осінь букові горішки на зиму, а тут якийсь конкурент "прилетів".

8. Сойка - криклива пташина з гарним синім "дзеркальцем" на крилі. Відома ще, як пересмішниця. Любить їсти жолуді, але через забудькуватість виконує важливу місію в природі - садить дуби.

Одуд: птах-неформал

Птах, якому залишають все менше місця в інтенсивно-розвинутих країнах. Екзотичний на вигляд одуд, до прикладу в Австрії, перебуває під загрозою зникнення. Трансформуючи природні біотопи, перетворюючи рівнинні лісові ландшафти у сільськогосподарські угіддя, застосовуючи пестициди, люди кардинально видозмінили оселища цих птахів.

Одуда не побачиш часто. В Україні це звичайний, але не багаточисленний вид. Навесні легко впізнати його триразове повторення "уп". Деякі домінантні самці можуть видавати чотири "уп" підряд. Одуди займають закриті ніші для гніздування - це може бути купа хмизу, ніша під дахом чи щілина в старому сараї. За два тижні після побудови гнізда самка відкладає 5-7 яєць. Вкінці травня з них вилуплюються пухнасті малюки, щодня по одному.

В цей період турбота самця є особливо важливою, щоб якомога більше пташенят змогли вижити.
Природними загрозами для кладок та виводків одуда можуть бути змії, лиси та куниці. Проте в цих пташенят є секретна "зброя" для захисту - піднімаючи хвіст, вони можуть прицільно "вистрілити" у ворога смердючим послідом. Недарма в німецькій мові є вислів "смердить, як одуд" („stinken wie ein Wiedehopf“).

На початку липня пташенята покидають гніздо. Після вильоту одуди починають мандрувати - спочатку в околицях, а згодом далі і далі, щоб восени почати далеку подорож на місця зимівлі.

Одуда легко впізнати - в польоті він подібний на великого метелика і летить низько над землею, змахуючи смугастими крилами. В англійській мові його інколи називають "птах-метелик".

Дуже рекомендую переглянути фільм про охорону одудів в Австрії (знайшла лише англійською мовою)
Для фото використані кадри з фільму.

Птах міста, птах майбутнього

В якому б місті ви не гуляли, всюди під ногами і над головою побачите голубів. Сірі, чорні, строкаті, коричневі та руді і навіть білі; на тротуарах та проїжджих частинах, на балконах, підвіконнях, пам’ятниках та пам’ятках архітектури і загалом всюди, де можна залишити послід.

Голуб сизий, як його називають науковці, - це найпоширеніший птах-урбаніст. Осілий, проте з чудово розвинутим хоумінгом та орієнтацією в просторі, невибагливий до умов гніздування та харчування (їсть все підряд), стійкий до стресових факторів та захворювань, не боїться людей… Одним словом – птах майбутнього.

Існує ряд причин, через які чисельність голуба сизого в містах потрібно контролювати (так само, як пацюків чи тарганів). Але якими б методами міська влада не боролася з великими зграями голубів (як це роблять у великих містах розвинутих країн) - їх популяція буде поповнюватися зовні. "Свято место пусто не бывает" - птахи завжди займатимуть вигідну екологічну нішу, із зручними умовами для гніздування та достатньтою кількістю корму. І далеко не останню роль в цьому відіграють люди, що підгодовують голубів. Вони роблять це систематично і в конкретних місцях, тобто птахи харчуються за налагодженою системою, яку підтримують люди. Таким чином, підгодовуючи їх, ці добрі люди забезпечують існування великих зграй цих птахів. Птахи за декілька разів звикають до цього і вже впізнають свого "годувальника". 

Годувати, чи не годувати? Подумайте добре:

- голуби переносять понад 60 різних патогенних для людини організмів (грибів та бактерій),  клінічні випадки описують зараження сімома такими патогенами; у 99% випадків зараження відбувається повітряним шляхом. Найбільша загроза заразитися стосується людей із ослабленим імунітетом і, звичайно, найчастіше хворіють голуб’ярі і люди, які займаються розведенням папуг. Тобто якщо ви - молода здорова людина, для вас небезпека захворіти невелика. Але приваблюючи та підтримуючи великі зграї сизих голубів, ви наражаєте на небезпеку інших. Якщо цей текст читає літня людина, то подумайте, чи не ваших внуків?  Ризик дуже малий, але...

- послід. Є жарт, що голуб це особливий птах, який на чорних автівках залишає білі плями, а на білих - чорні. Чим більше голубів - тим більше посліду. Годуєте їх на балконі? - Сусідам знизу це навряд чи сподобається, за винятком, якщо їм потрібні добрива на горщики з помідорами. Ви годуєте, але ви не прибираєте. Ось в чому проблема. 

Health hazards posed by feral pigeons 

21 amazing facts about pigeons
Pigeon pest control and the law - на яких правах голуби у містах Великобританії
Feral pigeon: flying rat or urban hero?

Пташенята голубів існують? Де ж вони?

Голуб - всюдисущий птах будь-якого населеного пункту. В місті всюди видно дорослих, хворих, брудних і зовсім дурних голубів, що кидаються під колеса автомобілів. Але ми ніколи не бачимо пташенят. Відповідь пов’язана з походженням голуба. Цей птах не завжди був жителем міст. Зрештою, міста не завжди існували. 

Голуб сизий, як його називають науковці, або «сизак» на жаргоні голуб’ятників – нащадок скельних голубів, і за своєю природою ним і залишається. В процесі урбанізації, він почав оселятися в містах, а згодом cформував численні синантропні популяції. Проте, коли мова іде про таїнство розмноження, він стає таким же скритним, як і його предки.

У своєму природному, «дикому» стані, голуб сизий гніздиться на скельних уступах. Він заселяє високі скелі біля узбереж, де і живе протягом більшої частини року. Природні популяції цього виду трапляються в південних районах Євразії. Проте за відсутності у містах гострих скель, круч та печер, голуб сизий повинен будувати гнізда в якихось інакших потайних місцях – горищах, покинутих будівлях або під мостами. Так, як ми не відвідуємо такі місця, ми не бачимо гнізда голубів, і, відповідно – їх пташенят. Частіше можна почути їх писк із слухових та вентиляційних віконечок, або з-під балконів чи карнизів житлових будинків. Зрідка можна побачити розбите об тротуар пташеня голуба, яке випало з незручного гнізда.

Набагато частіше можна побачити молодих птахів, тобто злетків, які після повного оперення успішно покинули гніздо після 40-денного перебування на батьківських харчах (це вдвічі довше, ніж у більшості птахів). Протягом всього часу життя в рідному гнізді їх батьки годують поживним «пташиним молоком». Тому коли повністю сформований молодняк покидає гніздо, їх відмінності від дорослих птахів не одразу впадають в око.

Перш за все, ви не побачите на шиї молодого птаха мерехтливий зелений відлив і восковицю (світла ділянка потовщеної шкіри) на дзьобі.

Якщо птах видається вам «підозрілим» за цими ознаками – зверніть увагу також на його поведінку. Зовсім молоді птахи ще досить наполегливо випрошують корм у дорослих.

Матеріал: Why don't you ever see baby pigeons?

Feral Pigeons За Richard F. Johnston,Marián Janiga

Стаття про одомашнення голубів: 

Подаруй пташці кільце

Міграція...

Бузьки прилетіли - весна прийшла! Ласкаво просимо, де пропадали всю зиму?
Щовесни починають щебетати соловейки та всіляке співоче птаство. Де вони взялися?
Піднімаєш голову - в небі сумно курличуть журавлі. Що вони роблять над Львовом восени?
Прокидаєшся вночі від гелготу гусей над будинком - визираєш похапцем і проводжаєш поглядом темряву... Куди вони?

Відповідь на усі ці питання - міграція.
Загадкове і в дечому магічне явище. Щорічна поява та пересування величезних зграй птахів завжди викликало подив в людей. Захоплення. Безліч запитань. Були різні пояснення та припущення.

Завіса таємничості привідкрилася, коли у 1890 році Ганс Мортенсен почав використовувати мічення птахів, як науковий метод. Він мітив шпаків цинковими пластинками, а в 1899 перейшов на кільцювання кільцями з легких сплавів.Сьогодні кільцювання у всьому світі здійснюється науковцями узгоджено. В кожній країні є координатори мічення птахів. Через них можна зясувати походження будь-якого кільця. Під час весняних та осінніх перельотів на кільцювальних станціях багатьої країн щороку мітять тисячі птахів. Їх знахідки дають інформацію про місця їх зимівель та шляхи перельотів.

В Україні кільцювання птахів багато років поспіль здійснюється на двох орнітологічних станціях - Азово-Чономорській та Західноукраїнській та індивідуальо науковцями.

Як кільцюють птахів?

Для початку потрібно їх зловити. Але ловимо не ми - ловлять сітки :) Для відлову дрібних птахів ставлять "павутинні" сітки (mist nets), для відлову куликів - спеціальні конструкції, які називаються вацки. Акуратно дістаємо звідти птахів, кладемо в полотняний мішечок або кошик - і несемо кільцювальнику. 

Сітки перевірямо щогодини з 6.00 по 22.00. Тобто весь день, поки літають птахи, щоб ніхто довго не "висів". Вацки відвідуємо що дві години. Куликам простіше - вони спокійно ходять всередині, як у клітці, і навіть нічого не підозрюють. Спокійно харчуються, а не висять вниз головою, як дрібні пташки в сітках. 

Кільцювальник - це орнітолог, який працює з птахом - визначає вид, вік, кільцює, робить проміри. Це все акуратно записується в спеціальний зошит. Дані зібрані - лети, пташко!

Уся інформація в подальшому оброблятиметься спеціалістами та публікується у вигляді наукових статей. Деякі результати досліджень зібрані в науковий збірник праць ЗУОС. Вчені то такі люди, які постійно шукають відповіді на запитання "Чому?". Вам може здаватися, що вже все досліджено. Насправді ні, і чим більше тим цікавишся, тим більше виникає запитань.

Багато ще потрібно зясувати та дослідити. 

ЗУОС запрошує волонтерів для участі.

З питаннями звертайтесь до Ганни Кузьо

hannawinner@ukr.net

Більше про міграцію читайте на блозі:
Канікули осоїда
Міграція небезпечна?
Далекі подорожні

Для чого нам дбати про наших птахів?

Якщо ви не проводите багато часу в природі, не спостерігаєте за її послідовними та раптовими явищами, то вам можливо складно зрозуміти, для чого природоохоронці намагаються зберегти природні ліси, степи, озера, річки, чому вони борються за кожен клаптик дикої землі.
Часто я чую запитання такого гатунку "А для чого нам дикі птахи?". Відповім коротко - якщо ви не розумієте, для чого нам птахи, спробуйте уявити життя без них. Яке небо без птахів?

Багато людей насолоджуються та надихаються, спостерігаючи за птахами, слухаючи мелоднійні пісні. Але естетична складова аж зовсім не найважливіша для нас. Птахи є невід'ємною складовою екосистем, які необхідні для нашого існування. Без природних екостистем ми б не вижили. Чи довго може проснувати ліс без птахів? Надіюсь, що ми цього ніколи не будемо перевіряти. Досить китайського "досліду", коли за наказом Мао Цзедуна в країні винищили більшість горобців, вважаючи їх шкідниками. Знищення всього лиш популяції одного виду призвело до смерті понад 20-ти мільйонів людей. Далі страшно уявити ...
Такі екосистеми, як ліси та морське середовище забезпечують нас їжею та важливими сировинними матеріалами. Вони утримують стабільність клімату, склад повітря та перетворють забруднюючі речовини в поживні.

Короткий приклад про птахів нашого лісу. Щоб ліс був здоровим, у ньому мають бути дерева різного віку та порід. Часто в лісових угіддях сухі дерева є у нестачі, відповідно цілий ряд видів птахів залишається без житла. Такі дерева для виготовлення дупла потребують 8 видів дятлів, 2 види гаїчок, а крім них ще в наших лісах заселяють дупла – 4 види сов, крутиголовка, повзик, 4 види мухоловок, горихвістка звичайна, 5 видів синиць, вільшанка. Це дерева м’яких порід (береза, вільха, рідше осика), які є дуже важливими на структурному рівні у сусідстві з іншими породами дерев, такими, як сосна, дуб, граб. Власне за наявності такого сусідства здорових та окремих сухих дерев перелічених порід, формуються стійкі довготривалі та осілі угруповання лісових видів птахів, які відіграють особливу роль у формуванні та підтримці екологічної безпеки лісу. Саме ці дрібні види птахів (серед них домінують птахи дуплогніздники), утворюють локальні системи біологічного захисту кожного лісового урочища, на території якого вони поширені. Забезпечення такої стійкої системи біологічного захисту лісу переважно залежить від повноцінності природного складу лісу, його вікової та якісної структури.

Через те, що птахи знаходяться на вершині трофічної (харчової) піраміди, вони також служать хорошими індикаторами стану всього біорізноманіття. Коли вони знакають, це означає, що щось не так з нашим середовищем і потрібно діяти.

В Європі ще у 1970-х розпочалися акції на захист диких птахів, що згодом вилилися в "Пташину Директиву", прийняту 2 квітня 1979 року. Це був перший основний закон задля охорони природи в Європі. З цього почалася історія охорони птахів там. Тепер прийшла і наша черга долучатися до цієї роботи.

До чого покликана Пташина Директива?

Пташина Директива розробляє схему охорони всіх диких птахів Європи, виділивши окремо 194 видів та підвидів (зазначених у Додатку 1). Їхні популяції в найкритичнішому стані та потребують спеціальних природоохоронних заходів.

Сова довхохвоста; Сова бородата. (Додаток 1) Фото Кузьо Г., Скирпана М.

По-перше: необхідне створення Спеціальних Охоронних Територій для цих 194-х видів та додатково для усіх мігрантів. Такі території утворюють мережу, що входить до складу Natura2000 (в Європі) або Смарагдової мережі (поки що в нас).
По-друге: заборона дій, які прямо загрожують птахам (на приклад безконтрольний відлов птахів, руйнування гнізд, вилучення яєць, торгівля живими та мертвими птахами).
По-третє: необхідно встановити правила, що обмежують кількість мисливських видів та період полювання на них (Додаток 2). Ці види не є рідкісними, але потребують охорони впродовж найскладніших періодів - весняна міграція, гніздовий період, вигодовування пташенят. Також потрібні заборонити деякі методи полювання (на приклад не вибіркове полювання, коли мисливці стріляють у все, що летить).

Чирянка велика. (Додаток 2) Фото Кузьо Г.

Читайте більше: Why do we need to take care of our birds?

“Імплементація в Украї ні Директиви ЄС про захист диких птахів (2016)"

Горбань І. Горбань О. Наслідки нелегальних рубок для збереження лісового фауністичного різноманіття.

Бачити, чути, знати

У лісі весною можна отримати купу задоволення - спостерігати за птахами, слухати, як скриплять дерева, запхати руки в слизьку купу жаб'ячої ікри, видивлятися гнізда, ловити метеликів, нюхати первоцвіти...
Ми розважалися, як могли :)

Нагадали і/або вивчили пісеньки місцевих пташок: вівчарика-ковалика, вільшанки, синиці великої та блакитної, дятла звичайного (БПД) та сивої жовни, зяблика (річард), повзика (сигналізація), шпака та волового очка.

Над нами ширяла пара канюків, пролетів бузько і постійно гасали дятли сюди-туди. А потічок Марунька тихо звивається між деревами, обіймаючи зарості хвоща і чагарників.

А, коли ми вийшли з лісу, нас проводжав крук своїм солідним "крааа".