пʼятницю, 27 лютого 2015 р.

з паралельних світів

Виявляється, що в нашої вільшанки є двійник на іншій півкулі. Англійскьою мовою навіть їхні імена подібні European Robin i Pink Robin.


Назвати їх родичами важко - вони відносяться до зовсім різних родів, але зовні чимось схожі, правда? Наша вільшанка живе в мішаних та листяних лісах, австралійська - у вологих тропічних джунглях; наша гніздиться весною (квітень-червень), їхня - восени (вересень-січень) (тобто це в нас осінь, а у них весна насправді); обидві харчуються комахами.
Отакі близнюки з різних світів. 

четвер, 26 лютого 2015 р.

Зима зимою, а весна іде!

Весна невпинно насувається. Повітря наповнене не лише новими запахами, але і звуками. 
А ось останні новини: шпаки прилетіли! Незмінні мешканці шпаківень та дупел починають займати свої домівки.
Вже зараз можна почути їхні пісні, урізноманітнені запозиченими мотивами (добре, що в птахів немає штрафів за порушення авторських прав).
 Взагалі шпаки - досить шумні птахи. Окрім пісні, вони видають багато різних клацаючих, свистячих, тріскотливих звуків:http://www.xeno-canto.org/species/Sturnus-vulgaris. Співає шпак з душею - опущені тремтячі крила, настовбурчене пір'я на горлі, задертий догори дзьобик. Слухай - не наслухаєшся, дивись - не надивишся.


понеділок, 23 лютого 2015 р.

Зимовий дайвінг

В Карпатах біля потічків та річок живе пташка, яка любить займатися дайвінгом, у тому числі зимовим. Пронурок, він же оляпка або англійською dipper.
Розміром з дрозда, але коротким хвостом, міцними ногами та кремезною статурою. Коли пронурок стоїть на камінцях або крижині, то часто присідає.
Найперший опис пронурка здійснений Геральдом Камбрійським у 1183 році в Ірландії.


Пронурок, пірнаючи, знаходить на дні та під камінцями комах та личинок. А через мить повітря між пір'їнами вже виштовхує птаху на поверхню: https://www.youtube.com/watch?v=gYNzaPa31KI

Молоді пронурки трохи незграбні в полюванні, тому частіше ловлять дрібних, але малорухливих личинок, а більшу здобич довго тримають в дзьобі та частіше її випускають з рота, ніж дорослі птахи. Ну прямо як діти!

Пронурки співають подібно до волового очка. І гніздо будують схоже — наче печеру будують. І навіть полігамія у них чимось нагадує волове очко. Приближені самки мають такий же повноцінний виводок, як і самки моногамних самців. А от у других або третіх самок з гарему одного самця може бути на 25% менше виживання пташенят через брак батьківського піклування. Проте з точки зору самця саме полігамні альфа-самці більш успішні.

Гуляючи горами, можете вибрати собі невелику річечку та іти вздовж неї. Зустріч з пронурком неминуча. Але враховуйте, що пронурок дуже полохливий птах, тому іти потрібно тихо.
Приємних спостережень!

Фото Миколи Скирпана

суботу, 21 лютого 2015 р.

А хто бачив біля Львова пінгвінів?

Я бачила, я бачила:


Але це не пінгвіни, а всього лиш сірі чаплі, які собі відпочивають на кризі. На колінця посідали і здалеку насправді викликають посмішку :)

суботу, 14 лютого 2015 р.

Гуляємо по Погулянці

Сьогдоні ми були на Погулянці. Повірте, це якраз те місце, де потрібно гуляти :)
День видався сонячний і справа іде до весни, тому пташина братія давала про себе знати.
Отже, якщо днями підете в ліс, можете розраховувати там почути/побачити:
синиця велика - вже сміливо закликає весну
повзики войовничо співають  і навіть мостять дупла.
Дятли. Сьогодні був їхній день. З одної точки спостерігала 2 пари звичайних дятлів, які завзято перестукувалися і перегавкувалися  між собою. Справа ішла до бійки - ганялися один за одним, аж голова крутилася дивитися на них.


Раптом їхнє дзявкання перервав гучний стукіт по дереву. Зрозуміло, що це був якийсь з великих дятлів (по-нашому жовна). Варіантів 3: зелений, сивий, чорний.
Саме сьогодні я зустріла пару сивих дятлів - впізнала по голосу (хе-хе-хе-хе-хе), по ньому і знайшла самочку, яка засмагала на вершечку дерева, задерши дзьоба догори.


Включила запис сивого дятла на телефоні, думаю - подразню трохи. Якщо тримаються парою, то на голос конкурента мусять відреагувати. Так і сталося - самець одразу заметушився. Почав відповідати, кружляти наді мною. А самка як сиділа, періодично посміюючись, так і залишилася. Якщо зблизька - дуже симпатичний птах:


Здалеку почула голос жорної жовни - це найбільший дятел в Україні (раніше я говорила, що це найбільший дятел України, але хтось пожартував, що найбільший дятел України - це путін, тому я вже так не говорю).


Можете зустріти подібну до сивої - зелену жовну.


А біля затишної річечки Маруньки здибала тріщів (воно ж волове очко, але сьогодні ця пташка лиш тріщала, тому згадала цю доречну назву).


Успіхів вам! Як зустрінете когось з них - діліться враженнями!

Любиш ліс? А я в нього закохана!


Лютий тільки в календарі - а в лісі починається весна! Сонце, птахи і дерева. Друзі, сходіть в зимовий ліс, не пожалкуєте! Рекомендую захопити з собою шпаргалки: дятли від Володимира Кучеренко і зимові гілочки від Зеленого Ліхтарика

Спостерігати за дятлами зараз дуже зручно, адже серед гілок їх легко роздивитися. І саме зараз вони починають залицяння та територіальні бійки. Не пропустіть!



пʼятницю, 13 лютого 2015 р.

Чечітка, яку не танцюють


Хочу вас познайомити з дуже симпатичною пташечкою із знайомою вам назвою - чечітка (Acanthis/Carduelis flammea). Всі знають, що є такий танець, але мало хто здогадується, що в Україну з далекої півночі восени прилітають маленькі птахи з такою назвою. Слово flammea з латинської мови означає "вогняна".
Ідеш через поле і повз тебе пролітає червона пляма. За півмиті можна здогадатися, що це була саме чечітка. Легше переконатися, якщо встигли почути її "че-че-че".

Їдять чечітки насіння різних деревних і чагарникових рослин, переважно берези і ялини, а також трав'янистих рослин. Часто збирають корм з дороги. Тримаються зграями у відкритій забур'янілій місцевості.

Чечітки   одні з небагатьох птахів, які цілий рік можуть харчуватися насінням. Цим птахам необхідне місце, де є достатньо корму, можна сховатися та переночувати. В їжі вони надають перевагу насінню берези   тому від наявності цього дерева а також від врожайності насіння, залежить наявність чечіток на зимівлі.

Крім чечітки звичайної зрідка можна зустріти її близьких родичок: чечітку білу (Acanthis hornemanni) та чечітку гірську (Acanthis flavirostris)


Література:
Evans P. R. Ecological Aspects of Migration, and Pre-Migratory Fat Deposition in the Lesser Redpoll, Carduelis flammea cabaret // The Condor - Vol. 71, No. 3 (Jul., 1969), pp. 316-330


понеділок, 9 лютого 2015 р.

Пересмішниця



Серед молоді прославилася кінострічка "Голодні ігри", де центральна ідея крутилася навколо сойки-переспівниці. Фільм фантастичний, але доля правди в цьому є.

Оце недавно іду на роботу, світить сонечко, тихо - ще не вийшла до гудячого потоку автівок на Городоцькій, насолоджуюсь тишею. Аж ось чую ніжну тиху пісню. Хто це може бути? Якийсь співочий птах, якого я не можу впізнати. Шукаю очима, а там... Сойка.
Так - сойки вміють копіювати голоси різних птахів і не лише птахів - гавкання, нявкання, свист також в їх асортименті. Так що не ведіться :)

Фото: Шельвінський В.І.
Взагалі вокальні можливості сойки важко переоцінити :) І самці, і самки повторюють різні звуки не лише коли відпочивають або спокійно харчуються, але і у випадку небезпеки. Як в неволі, так і в природних умовах сойки мають певний набір "записів", які вони "вмикають" в екстримальних ситуаціях. Більшість копійованих звуків відтворюються дуже чітко і правильно, і відрізняються від оригінали лише тихішою, м'якшою і хриплуватішою манерою виконання. Скрекотання сороки вони відтворюють настільки точно, що без візуального спостереження виявити шахрайство неможливо.
Сойка копіює різні звуки та голоси птахів за принципом "что вижу то пою".
Найчастіше сойки копіюють голос канюка. Ось це - не дуже вдала копія голосу канюка :)

Сойка вміє копіювати голоси
- сірої ворони: http://www.xeno-canto.org/287827
- крука: http://www.xeno-canto.org/127136
- білолобої гуски: http://www.xeno-canto.org/169039
- малого яструба: http://www.xeno-canto.org/74409
- шуліку чорного: http://www.xeno-canto.org/201559
- іволгу: http://www.xeno-canto.org/45004
- пробує солов'я: http://www.xeno-canto.org/129575
- сіру сову: http://www.xeno-canto.org/32394
- кульона великого: http://www.xeno-canto.org/215748

А ось це - рідний голос сойки :)

Більше про репертуар сойки читайте тут: Notes on voice and display of the Jay by Derek Goodwin (http://bit.ly/1v8nWP7)


А у вас були історії з сойками? Розкажіть, цікаво.

четвер, 5 лютого 2015 р.

Зимові птахи Розточчя

Одного сонячного дня мала коротку поїздку мальовничими пагорбами Розточчя.


Була б я фотографом, можливо ви тут побачили б чарівні пейзажі. Але таке краще бачити своїми очима. Тут коротко - кого можна зустріти на межі поля та лісу зараз.

Зграйки чижиків, що звисають вниз головою на вільсі;

заклопотаних щигликів, що зідзьобують насіння бур'янів;

поважних снігурів з їх механічними голосами (http://www.xeno-canto.org/species/Pyrrhula-pyrrhula);

вівсянок звичайних, які дозбирують зерно на полях

і зграї галасливих чикотнів (http://www.xeno-canto.org/species/Turdus-pilaris).

А якщо дуже пощастить - почуєте простеньку пісню червонокнижного сірого сорокопуда (http://www.xeno-canto.org/198013)

Дякую за фотографії Шельвінському В.І., а за щиглика - інтернету :)

Лебідь-шипун - звідки цей гість?

Недавно прочитала, що 100 років тому Лебідь-шипун (Cygnus olor) вважався рідкісним залітним птахом західних областей України. "Поселився" він у нас лише в 70-80х роках, відтоді його чисельність зростає. Потрапив на наші території з півночі - це прибалтійська популяція цього виду, ареал якої почав "просуватися" на південь. Ще в 1994 році науковці писали "з певною долею вірогідності можна зробити висновок про початок формування гніздової популяції лебедів-шипунів на Поділлі і висловити припущення, що до початку нового тисячоліття ці птахи будуть гніздиться регулярно і в значно більшій кількості, ніж тепер" (Гулай В.І., 1994).
Зараз це звичайний гніздових вид водно-болотних угідь на Західній Україні. Взимку лебедя-шипуна також нерідко можна побачити на незамерзлих водоймах.
Зокрема цих лебедів ми годували біля Добротвірського водосховища. При зустрічі з цими птахами зверніть увагу на лапи. Якщо птах закільцьований, спробуйте зчитати або сфотографувати номер кільця - це цінна наукова інформація. Надсилайте її в український центр кільцювання птахів або в товариство ЗУОТ.

фото Шельвінського В.І.

Як бачимо, передбачення вчених здійснилися. Лебідь-шипун оселяється на ставах та озерах різного розміру по всій Україні. Це великий птах, вагою до 12 кг, з розмахом крил 2 м. Самці мають "гулі" над дзьобом (лебеді зліва та посередині), у самки цей наріст менший (птах справа). Молоді птахи сірого кольору (пригадуєте казку "Гидке каченя"?), а дорослого оперення набувають на третій рік життя.
Лебеді будують гнізда в заростях очерету - в сухому місці або на воді. Лебеді досить агресивні птахи, коли мова іде про їхнє потомство. Одна пара займає територію до 100 га, розганяючи зі "своєї" водойми усіх водоплавних птахів. Рідко коли на одному озері чи ставку поруч з лебедями гніздитимуться крижні, лиски чи інші види. Лебеді схильні займати ті самі місця, якщо їм не загрожувала небезпека. До речі, якщо влітку ви плаваєте на озері, де гніздяться лебеді, будьте уважними. Самці лебедів агресивно захищають своє гніздо та потомство - якщо ви підпливете надто близько до гнізда чи пташенят, можете отримати прочухана.

Фото: GDT European Nature Photographer of the Year 2016

В багатьох містах України лебеді гніздяться або зупиняються зимувати на озера в міських парках, де їх щедро підгодовують хлібом та печивом. Не варто це робити, адже така їжа зовсім не природна для лебедів. В природі вони харчуються водними рослинами, водоростями, травою, іноді молюсками, хробаками або навіть жабами. А хліб - це не їхня їжа, яку вони не можуть добре засвоїти. На водоймах їм вистачає природного корму, тому утримайтеся від бажанні підгодувати птахів. Якщо ж ви дуже хочете зробити фотографії чи помилуватися птахом зблизька, підготуйте злегка відварений ячмінь, перлову кашу або комбікорм для птахів.

вівторок, 3 лютого 2015 р.

Танці у небі

А ви бачили коли-небудь, як танцюють круки (Corvus corax)? В цих поважних птахів зараз якраз період залицянь. Літають парами, ніжно перегукуючись і перевертаються на льоту. Іноді декілька секунд летять спиною донизу.
Видовище з тих, що вартує побачити!
Загалом круки - моногамні птахи, тобто пару утворюють на багато років (здебільшого до загибелі партнера). Вкінці лютого або на початку березня самка вже відкладе яйця.


понеділок, 2 лютого 2015 р.

#WorldWetlandsDay


Болото... Які у вас асоціації? Трясовина, бруд, сморід?
А для мене, як і для багатьох науковців - це унікальна екосистема. Водно-болотні угіддя дуже цінні та крихкі в сучасному світі, що так швидко змінюється. З 1900 року з поверхні Землі зникло понад 64% водно-болотних угідь, а разом з ними безліч живих організмів, з'єднаних тонкою павутинкою взаємозв'язків.
2 лютого - Міжнародний день водно-болотних угідь (http://www.worldwetlandsday.org/en).
Ось моя світлина на пухівковому болоті (фото Ростика Журавчака). Щоб ви трішки уявили, яка краса те болото :)

P.S. Бывают дни, сотканные из одних запахов (Р. Брэдбери). Це коли гуляєш болотами в час, коли цвіте багно...