четвер, 14 липня 2016 р.

Птах міста, птах майбутнього

В якому б місті ви не гуляли, всюди під ногами і над головою побачите голубів. Сірі, чорні, строкаті, коричневі та руді і навіть білі; на тротуарах та проїжджих частинах, на балконах, підвіконнях, пам’ятниках та пам’ятках архітектури і загалом всюди, де можна залишити послід.


Голуб сизий, як його називають науковці, - це найпоширеніший птах-урбаніст. Осілий, проте з чудово розвинутим хоумінгом та орієнтацією в просторі, невибагливий до умов гніздування та харчування (їсть все підряд), стійкий до стресових факторів та захворювань, не боїться людей… Одним словом – птах майбутнього.

Існує ряд причин, через які чисельність голуба сизого в містах потрібно контролювати (так само, як пацюків чи тарганів). Але якими б методами міська влада не боролася з великими зграями голубів (як це роблять у великих містах розвинутих країн) - їх популяція буде поповнюватися зовні. "Свято место пусто не бывает" - птахи завжди займатимуть вигідну екологічну нішу, із зручними умовами для гніздування та достатньтою кількістю корму. І далеко не останню роль в цьому відіграють люди, що підгодовують голубів. Вони роблять це систематично і в конкретних місцях, тобто птахи харчуються за налагодженою системою, яку підтримують люди. Таким чином, підгодовуючи їх, ці добрі люди забезпечують існування великих зграй цих птахів. Птахи за декілька разів звикають до цього і вже впізнають свого "годувальника". 

Годувати, чи не годувати? Подумайте добре:

- голуби переносять понад 60 різних патогенних для людини організмів (грибів та бактерій),  клінічні випадки описують зараження сімома такими патогенами; у 99% випадків зараження відбувається повітряним шляхом. Найбільша загроза заразитися стосується людей із ослабленим імунітетом і, звичайно, найчастіше хворіють голуб’ярі і люди, які займаються розведенням папуг. Тобто якщо ви - молода здорова людина, для вас небезпека захворіти невелика. Але приваблюючи та підтримуючи великі зграї сизих голубів, ви наражаєте на небезпеку інших. Якщо цей текст читає літня людина, то подумайте, чи не ваших внуків?  Ризик дуже малий, але...

- послід. Є жарт, що голуб це особливий птах, який на чорних автівках залишає білі плями, а на білих - чорні. Чим більше голубів - тим більше посліду. Годуєте їх на балконі? - Сусідам знизу це навряд чи сподобається, за винятком, якщо їм потрібні добрива на горщики з помідорами. Ви годуєте, але ви не прибираєте. Ось в чому проблема. 

21 amazing facts about pigeons
Pigeon pest control and the law - на яких правах голуби у містах Великобританії
Feral pigeon: flying rat or urban hero?

середу, 13 липня 2016 р.

Пташенята голубів існують? Де ж вони?

Голуб - всюдисущий птах будь-якого населеного пункту. В місті всюди видно дорослих, хворих, брудних і зовсім дурних голубів, що кидаються під колеса автомобілів. Але ми ніколи не бачимо пташенят. Відповідь пов’язана з походженням голуба. Цей птах не завжди був жителем міст. Зрештою, міста не завжди існували. 
Голуб сизий, як його називають науковці, або «сизак» на жаргоні голуб’ятників – нащадок скельних голубів, і за своєю природою ним і залишається. В процесі урбанізації, він почав оселятися в містах, а згодом cформував численні синантропні популяції. Проте, коли мова іде про таїнство розмноження, він стає таким же скритним, як і його предки.


У своєму природному, «дикому» стані, голуб сизий гніздиться на скельних уступах. Він заселяє високі скелі біля узбереж, де і живе протягом більшої частини року. Природні популяції цього виду трапляються в південних районах Євразії. Проте за відсутності у містах гострих скель, круч та печер, голуб сизий повинен будувати гнізда в якихось інакших потайних місцях – горищах, покинутих будівлях або під мостами. Так, як ми не відвідуємо такі місця, ми не бачимо гнізда голубів, і, відповідно – їх пташенят. Частіше можна почути їх писк із слухових та вентиляційних віконечок, або з-під балконів чи карнизів житлових будинків. Зрідка можна побачити розбите об тротуар пташеня голуба, яке випало з незручного гнізда.


Набагато частіше можна побачити молодих птахів, тобто злетків, які після повного оперення успішно покинули гніздо після 40-денного перебування на батьківських харчах (це вдвічі довше, ніж у більшості птахів). Протягом всього часу життя в рідному гнізді їх батьки годують поживним «пташиним молоком». Тому коли повністю сформований молодняк покидає гніздо, їх відмінності від дорослих птахів не одразу впадають в око.


Перш за все, ви не побачите на шиї молодого птаха мерехтливий зелений відлив і восковицю (світла ділянка потовщеної шкіри) на дзьобі.


Якщо птах видається вам «підозрілим» за цими ознаками – зверніть увагу також на його поведінку. Зовсім молоді птахи ще досить наполегливо випрошують корм у дорослих.


Feral Pigeons За Richard F. Johnston,Marián Janiga