Маленькі ненажери

Синиці - найчастіші гості годівниць, масові, помітні та галасливі. Ще й живуть у нас цілий рік (ну, майже всі види синиць). Вони відносяться до родини Синицевих у групі співочих птахів. Синиця велика, блакитна, чорна, чубата, біла, гаїчка болотяна та пухляк і ремез.

Усі вони мають "лісове" походження. По землі стрибають, а не бігають, як наземні птахи. Гніздо у них закрите - усі, крім ремеза, заселяють дупла, ніші, тріщини в будівлях. Лише ремез самостійно виготовляє гніздо-рукавичку. Кладки великі, аж до 12 яєць. Пташенят годують на початку павуками та дрібною гусінню, а згодом різноманітними комахами. 

Подібно до повзиків чи воронових птахів, синиці роблять запаси насіння різних хвойних та листяних дерев, і навіть комах - скатують їх в кульки та никають в щілинах кори, скель, колотівки голок хвойних дерев.

Восени синиці кочують, тож їхні запаси залишаються більш північним зграйкам. Кожен вид синиць має свої методи де заховати корм, тож представники того ж виду легше його знаходять, ніж інші види синиць.

Протягом дня одна синиця може заховати від сотні до тисяч порцій корму, при чому складаючи в одному місці лише одну або декілька порцій. Згідно з дослідженням гаїчки-пухляк, за рік одна птаха ховала 15 кг корму - це вдвічі більше, ніж вона з'їдає. Проте, нелегко живеться птахові, який робить запаси. Майже 20% поїдається вже вночі гризунами і ще частина - пернатими сусідами. Щоб знайти свої запаси синиці облітають схованки у порядку збереження. 

Гаїчка болотяна. Автор фото: Ганночка Кузьо

Запасання корму є складною поведінкою, це пояснюється розвинутим гіпокампом. Ця ділянка мозку обробляє просторову інформацію і має важливе значення для обробки інформації про місця та взаємозв'язки між місцями. Відповідно, гіпокамп є більшим відносно маси тіла у птахів, які запасають корм, ніж у решти видів.

Через скільки часу синиці використовують свої запаси? Буває по-різному і залежить від конкретних екологічних умов на місці. Є інформація, що гаїчка болотяна інтенсивно використовує свої запаси у вечірній час доби. В морозні ночі добра вечеря може дорівнювати виживанню для дрібних птахів. І саме ті види птахів, які мають змогу наїстися перед сном (у тому числі завдяки своїм короткотерміновим запасам) мають більші шанси пережити ніч та перші ранкові години. Якщо мандрували з наметами в холодну пору року, то добре знаєте цей принцип. Аби не мерзнути вночі потрібно добре повечеряти.

Чи всі синиці такі стратеги? Насправді ні. Блакитна синиця майже не проявляє такої завбачливої поведінки, а велика синиця взагалі не робить запасів. Вона найбільша, відповідно має більші жирові запаси, домінує над іншими видами синиць і також безстрашно користується годівницями. Їй доступно більше видів корму завдяки силі. На приклад, синиця велика любить гніздитися в букових лісах, адже здатна роздзьобувати букові горішки. Ними харчуються також повзики, а також роблять стратегічні запаси в щілинах кори сосни та інших дерев.

Синиця велика. Автор фото: Ганночка Кузьо

Більше інформації шукайте в статті:

Food Storing in the Paridae David F. Sherry The Wilson Bulletin Vol. 101, No. 2 (Jun., 1989), pp. 289-304

Не лише в кропиві

Кропив'янки відносяться до тих птахів, про яких говорять в народі "а що це таке в кущах маленьке, сіреньке і так гарно співає?"
Рід птахів, який називається Кропив'янки, а російською Славки у англійській мові об'єднується із вівчариками, очеретянками та берестянками у складну для визначення групу Warblers. На перший погляд всі вони на одне лице і викликають зітхання та розпач у новачків птахоспоглядачів.

Чому "кропив'янки"? Ці птахи будують гнізда в кущах, бажано колючих та неприступних, а також в заростях кропиви.

Кропив'янка сіра (англ. Common Whitetroat)

Надає перевагу сухим заростям кущів, тому заселяє навіть азійські пустелі. Проте вона зовсім не вибаглива і заселяє найрізноманітніші біотопи: відкриті луки, поля та пасовища, узлісся, дрібнолісся, вирубки.
Цю пташку дуже легко спостерігати весною - самці люблять співати на верхівках невеликих дерев або кущів, виконуючи час від часу токовий політ. Зазвичай виконують його вже коли спала роса і повітря прогрілося. Спочатку самець вибирається на вершечок куща, злітає в повітря на 6-15 м і, затримавшись на вершині траекторії польоту, зісковзує на найближчий кущ. Іноді в повітрі робить петлі та різні фігури.

 Пісня коротка і не дуже мелодійна, голос звучить сварливо і бадьоро. Співає короткими фразами, повторюючи їх раз за разом.
Кожен самець виконує різні типи пісень: є коротка пісня, яку самець виконує дуже збуджено в польоті; довга стандартна пісня, яка є більш структурованою та завершеною; також є середня пісня, яка не виконує функцію токування; чітка коротка пісня із визначеною структурою. Попри те, що всі типи пісень досить недовгі, не існує двох ідентичних пісень в різних особин - ці кропив'янки здатні до комбінації різних звуків.

Крім пісні, кропив'янка сіра видає поклики, які легко ідентифікувати: "вед-вед-вед" та іноді від переляку шипить.

Корм збирає з гілочок та листочків кущів, іноді обстежує дерева до самого вершечку. Як і усі кропив'янки, поїдає гусінь, дрібних жуків та метеликів, дрібних бабок, клопів, коників. Восени їдять ягоди. Для приваблення кропив'янок в полезахисні смуги рекомендують насаджувати ягідні кущі.

Кропив'янка прудка (англ. Lesser Whitethroat)

Чагарниковий птах, якого ви ніколи не зустрінете у зімкнутому лісі. Часто робить гнізда у молодих ялинниках на узліссях.

Навесні під час прильоту їх можна впізнати за специфічним стуканням, який видають самці. Його можна розглядати, як особливий тип пісні, якою самець закликає самку. Самець будує 3-4 або іноді і більше сигнальних гнізд. На цих платформах самець співає, закликаючи самок (як прилітають на 5-15 днів пізніше). В присутності самки самець співає токову пісню, перелітаючи від однієї платформи до іншої, демонструючи свої гнізда. Самка обирає одне гніздо і добудовує його.

Токова пісня кваплива (кропив'янка ж прудка). Її спів прискорюється та наростає за гучністю, потім затихає (ніби ви її неуважно слухаєте, а вона сердиться і намагається до вас докричатися). Пісня – набір тихих та нерозбірливих трелей - приглушена кропив’янкова говірка. Серед цих звуків виділяються 3-5 гучних викриків. В природі серед прудких кропив'янок досить багато самців, які співають, але не розмножуються.
Після того, як самка сідає на кладку, самець все рідше і рідше виконує токову пісню і частіше гукає самку "стуканням". Цей звук попри простоту, є дуже важливим у комунікації прудких кропив'янок. Це не лише знаки до самки, а ще й важливий сигнал, який свідчить про присутність самця на території. "Стукання" може відрізнятися в різних частинах величезного ареалу виду.

Крик тривоги скрипучий і протяжний.

Кропив'янка рябогруда

Незвичайна кропив'янка - вона не лише ряба, але й найбільша. Рябе забарвлення і яскраво-жовте око служить для відлякування конкурентних видів - садової та чорноголової кропив'янок.

В своїй пісні вона часто співає мотиви своїх конкурентів, за що її колись називали "пересмішницею". Загалом одна із важливих функцій пересмішництва є територіальна та відлякування конкурентів. Тому будьте обачні при визначенні цього виду за голосом, з нею дуже легко облажатися. От на приклад, прослухайте цей запис: https://www.xeno-canto.org/187739.
Рябогруда кропив'янка займає проміжне місце між чагарниковими (сіра, прудка) та лісовими (садова, чорноголова) видами кропив'янок. Проте селиться вона в густих та великих кущах, часто перемежованих вологими лучними ділянками. Уникає зімкнутих лісових масивів, надто сухих чи надто заболочених місць та близького сусідства з людиною. Найчастіше її можна зустріти в заплавах великих рік.
Перехідним цей вид є не лише за місцями гніздування, але й у пісні. Пісня не така мелодійна, як у садової та чорноголової кропив'янки, значно рихліша, містить багато скрипучих та тріскотливих звуків. Також вона частіше співає на льоту, подібно до сірої кропив'янки. Починає співати в кущах, злітає догори на 10-15 м або вбік, робить декілька ривків чи петель у повітрі, а потім планує чи перелітає на інший кущ чи деревце на відстань 20-100 м від старту.
Крик тривоги напористий і тривалий, його легко відрізнити. Іноді стривожений самець завершує тривожний поклик підпіснею. Самка видає зовсім інші крики тривоги "чееев".

Харчується комахами, плодами та ягодами. Збирає комах, як інші кропив'янки, з гілок та листків, вравно дотягуючись до них. Нерідко харчується на землі. Масово збирає бурякового довгоносика на полях цукрового буряка та хлібних жуків на пшеничних полях.

Кропив'янка садова

Вона вже не чагарниковий вид, але ще і не цілком лісова. Тісно пов'язана із кущами на узліссях, розрідженими лісовими ділянками, заростями кущів вздовж водойм та водотоків, парками, садами, березовими та осиковими молодняками та березово-вільховими лісами з багатим підліском. Особливість садової кропив'янки - вона обирає ділянки де є дерева та кущі. Тому часто її можна зустріти в полезахисних смугах та придорожніх насадженнях.

Вже під час весняної міграції самці співають та вступають в сутички. Як у багатьох птахів, під час двобоїв (іноді навіть з чорноголовими кропив'янками), пісня стає більш тріскотливою та спішною. Під час таких міжвидових розборок пісні обох видів стають такими схожими, що можна неправильно визначити. Тому якщо чуєте скрипучу войовничу пісню кропив'янки - краще перевірте вид за зовнішнім виглядом. Загалом садові кропив'янки оселяються по сусідству із чорноголовими рідше, ніж з іншими кропив'янками.

Стандартно співає поспіхом, в основному буркотить. Мелодійні вставки не такі “чисті” та дзвінкі. Пісня простіша, ніж у чорноголової кропив’янки, проте одразу впізнається типова кропив’янкова говірка. Під час токування самці співають довго та мелодійно. Територіальні пісні, які мають більш інформувальні функції, більш вкорочені та скрипучі. Проте як би самці не старалися токувати, їх пісня не зрівняється із чорноголовою кропив'янкою в основному через манеру співати поспіхом.

Гніздова територія садової кропив'янки має дистанційне зонування - гніздова дистанція (безпечна відстань для конкурентів - ні на крок ближче); територія співу (демонстрація хазяїна ділянки); основна кормова територія (щоб далеко від гнізда за їжею не відлітати); зона гнізда (закрита зона для всіх).
Найчастіше біля гнізда можна почути крик тривоги "джед-джед". Стурбовані птахи перегукуються "чек-чек-чек".
Пташенят вигодовують м'якими безхребетними - гусінню, павуками, мухами, комарами. А дорослі птахи поїдають жуків (у тому числі довгоносиків та листоїдів) та клопів. Восени їдять ягоди бузини, крушини ламкої, смородини, бруслини.

Кропив'янка чорноголова

На відміну від решти видів кропив'янок, чорноголовка справжній лісовий птах. Історично пов'язана з гірськими буково-ялиновими лісами, але зустріти її можна всюди, де є підлісок. В горах гніздиться до верхньої межі букових лісів.
Після прильоту, самці так само, як і садова кропив'янка, закладають 5-7 або більше платформ (псевдогнізд), одну з яких згодом добудовує самка. Самець тісно супроводжує самку, іноді підносячи навіть гніздовий матеріал, але участі у добудовуванні гнізда не бере.

Пісня (не полінуйтеся прослухати весь запис) складається з двох частин - кропив'янкова говірка (буркотіння) та флейтове завершення. Тут ще один гарний запис класичної пісні з двох частин: https://www.xeno-canto.org/473921
Говірка - наче пісня для себе, лиш би не мовчати. Спочатку вона навіть може видаватися незв'язаним набором звуків без визначеної послідовності. Згодом можна розчути послідовність різних скопійованих звуків у інших видів. Але всі запозичені звуки в говірці не співаються демонстративно, а тихо наспівуються, як вдала імпровізація.
Флейтова частина звучить зовсім інакше, наче її виконує інший птах із сильним гарно поставленим голосом. Дуже рідко трапляються самці, які виконують 2-3 колінну флейту або ж додають до неї нетипові мелодійні наспіви. В цій пісні майже немає говірки, натомість гарно виражена флейта.
Тривожні поклики звучать, як "чек-чек".

Ще до прильоту самок, самці виконують коротку версію, іноді без мелодійної кінцівки. Коли починають летіти молоді пролітні самці та самки (нарешті!), перша частина (буркотіння) значно подовжується, пісня стає переливчастою, багатою і часто дуже тривалою. Флейтове завершення в ці дні рідко виконується. Власне таке виконання звучить майже або й цілком ідентично до пісні садової кропив'янки, які ще й копіюють одна одну. Загалом скопіювати вони можуть також і дроздів (тут на початку пісні звуки чорного дрозда чутно), вільшанок та вівчариків весняних, коли ті знаходяться поруч. Але точні імітони (скопійовані уривки пісні іншого виду) звучать рідко, зазвичай чорноголовка видозмінює запозичені звуки, підганяючи їх під ритм своєї пісні.
Під час токування пісня стає пришвидшеною, усі імітони стискаються та переробляються під загальний тип пісні, часто вона звучить з металевим відтінком. В моменти сильного збудження самці навіть можуть переслідувати самок. Найбільш скрипуче пісня звучить, коли поруч є конкурентний самець або самець садової кропив'янки. Таке звучання справді нагадує гнів та роздратування і така пісня (як і у співочого дрозда) називається "пісня-погроза".
Проте якщо самці не порушують територіальних меж, то їм вдається дуже вдало переспівуватися, розкриваючи особливе звучання пісні. Навіть буркотлива частина пісні звучить більш мелодійно, з тонкими переливами. Свистові звуки чисті, крупні (особливо гарно виражені звуки називають випуклими), протяжні. Рідко трапляються особин чорноголової кропив'янки, які співають особливо красиву пісню. Їх називають дроздовими чорноголовками, тому що їхня пісня нагадує манеру співу співочого дрозда.

Корм збирають з листя та гілок, поїдаючи багатьох шкідників. Разом із зябликом, чорноголова кропив'янка є основним ворогом черемхової попелиці. Вони починають харчуватися попелицями в середині серпня, і у вересні інтенсивно їх поїдають аж до падіння температури до 2С вкінці жовтня. Восени кількість скльовів попелиць чорноголовкою сягає 50 000. Таке перемикання на попелиць дозволяє кропив'янкам забезпечити себе поживною їжею без додаткових зусиль. Подібне дослідження було зроблене у середземноморських садах, де чорноголові кропив'янки перемикалися на персикових попелиць. Це дозволяло їм вигодовувати пташенят, відлітаючи не більше, ніж 7 м від гнізда. Попелиці становили найбільшу частку корму, яку батьки (здебільшого самка) приносили пташенятам. Це показує, що користь, яку приносять птахи, складно порахувати.

Всі фото авторства http://www.hlasek.com/

Для допитливих:

Окрема стаття, як відрізняти голос садової та чорноголової кропив'янок: http://soundbirding.org/index.php/2017/04/13/blackcap-sylvia-atricapilla-and-garden-warbler-sylvia-borin-song-identification/

Симкин Г. Певчие птицы. Справочное пособие. —М.: Лесная промышленность, 1990. — 399 с.

Glutz von Blotzheim, U.N. (2010). Die Bedeutung der Traubenkirschen-Hafer-Blattlaus Rhopalosiphum padi (L., 1758) und der Traubenkirsche Prunus padus L., 1753 für Vögel. Anzeiger des Vereins Thüringer Ornithologen 7, 29-48.

Generalist Aphid Predator (Passeriformes: Sylviidae)

Панянки очеретянки

Вівсянка очеретяна, очеретянка вівсяна, вівчарка, тьху — ну як їх запам'ятати?

Очеретянки - невеличкі світло-коричневі пташки, які населяють очеретяні зарості, луки та чагарники. На перший погляд вони однакові, але так лише здається. Спробуємо розібратися.

Очеретянка велика

Фото: Jürgen Knittel

Найбільш впізнаваною є очеретянка велика. Вона насправді серед усіх родичок найбільша за розміром. Крім того має різку скрипучу пісню, яка нагадує крик "лин-лин-карась-карсь-рак-рак-рак". Самці співають від світанку до пізньої ночі. Грубі різкі звуки видає повільно з паузами, багато каркаючих та хриплих нот. Ні з чим іншим ви її не сплутаєте. Очеретянка велика вміє імітувати звуки, і нерідко копіює крики мартинів та крячків, які гніздяться поруч. Почувши крики птахів, що пролітають повз, велика очеретянка може почати видавати крик тривоги цих видів.

Селиться велика очеретянка в очеретяних заростях на різноманітних водоймах. Очерет + вода = велика очеретянка. В сприятливих місцях, де їх щільність є великою, відстань між гніздами цих очеретянок може становити 15-20 м, але зазвичай дистанція є більшою - 100-200 м. Очеретянки великі досить агресивні птахи й нерідко самці вступають в бійки. Проте якщо чисельність птахів невелика, то на своїй ділянці велика очеретянка може терпіти родичів - лучну або ставкову очеретянку.

Для цього виду характерна полігамія, тобто самець великої очеретянки може мати 2-3 самок. Проте додаткові виводки годують лише самки. Самки ж і  гніздо будують, в той час, як самець "бдить" територію.



Незвичний скіл для горобцеподібної пташки - це вміння плавати. Пташенята великих очеретянок, доки не вміють літати, можуть непогано плавати. При падінні у воду, вони самостійно вибираються на стебла очерету.
Очеретянка добуває корм в очереті (як все передбачувано), вправно перестрибуючи по стеблинах. Ловить рухливих одноденок, бабок, метеликів та іншу комашню. Проте у воді вона може зловити личинку жука, пуголовків, жабенят та навіть малька риби.

Фото: Bence Máté

Очеретянка ставкова

Екологічно подібний вид до очеретянки великої. Англійською вони й називаються подібно - Reed Warbler та Great Reed Warbler. Проте поведінка ставкової на відміну від великої дуже скритна. Також відрізняється вона за гніздовими локаціями. Якщо велика очеретянка заселяє високі очеретяні зарості із грубими стеблинами, то ставкова буде гніздитися в низьких густих очеретах із тонкими стеблинами. Іноді разом із лучною очеретянкою, вона оселяється по сусідству із великою, яка стає так би мовити, хазяїном території. Це свідчить про відсутність кормової конкуренції між ставковою та великою очеретянками. Розміри яєць, пташенят та корму відповідно менші. Правда ставкова очеретянка може виганяти лучну, яка прилітає дещо раніше та іноді займає її гніздові стації.

Фото: www.hwb.com 

Пісня ставкової очеретянки нагадує велику (недарма ж вони близькі родичі) - вона наче пародіює велику родичку. Співає у подібному темпі, проте значно тихіше і додаючи скрипучі елементи, як у лучної. Почути таку пісню можна лише зблизька. І помітити також, адже самець співає не з верхівки стеблин, а ховається між стеблинами.

Особливістю ставкових очеретянок є те, що зазвичай другу кладку здійснюють нові самки у тих же самців.

Добуває для їжі в 75% двокрилих комах. Метод полювання досить цікавий - очеретянка лякає комаху і ловить її щойно жертва злітає. Іноді масовим кормом ставкової очеретянки стає очеретянка тля.

Очеретянка лучна

Фото: Jürgen Knittel

Через наявність вираженої світлої брови, російська назва виду "барсучок". Вона значно численніша від ставкової, адже не обмежена специфічними гніздовими вимогами. Її можна зустріти на заплавних луках, болотах, в поодиноких кущах верби на зволожених місцях, в меліоративних каналах, у вологих трав'янистих низинах. Невеличке плесо води або хоча б зволожений ґрунт + купини високої трави або верболози = лучна очеретянка. Самцю потрібні високі присади для співу, а самка будує гніздо при землі в густій трав'яній рослинності.

Весною лучні очеретянки прилітають дещо раніше, ніж інші види очеретянок. В перші дні вони ще приглядаються до території, але вже як почнуть співати, то не змовкають іноді цілими добами. Поступово замовкають лише в другій половині липня.

Лучна очеретянка не лише співає, але й токує. Самець підлітає по косій лінії в повітря, плескає крильми, планує вниз, продовжуючи співати та сідає на вершечок стеблини. Пісня нагадує, ніби він строчить на машині. Основа пісні - швидкі скрипучі та щебетливі звуки. Її можна описати поскладово, щоб зрозуміти ритм "цірі-цірі-цірі-тере-тере-тере... чіп...чіп...чіп...тр-тр-тр.. клі-лілі-ліліль... че...че..тере". Проте досвідчені самці вплітають мелодійні мотиви з пісень інших птахів, здебільшого навколоводних: жовтих плисок, ластівок, щевриків, жайворонків, кропив'янок, вівчариків, коловодників звичайних та інших куликів.

Хоча за розміром лучна очеретянка така ж, як ставкова, проте корм добуває по-іншому. Пересувається короткими стрибками вертикально та горизонтально, здатна зависати як синиці вниз головою та спиною на вершинах трав'янистих рослин.  Таким чином вона більше виловлює нерухомих комах. Літаючі комахи становлять 50% корму.

Очеретянка чагарникова

Фото: Patric Donini

За зовнішнім виглядом - це близнюк ставкової очеретянки. Не така жовта в загальному тоні оперення, але на перший погляд ідентична. Ось екологічно та вокально вони зовсім різні. Очеретянка чагарникова заселяє найрізноманітніші відкриті біотопи не обов'язково у зволожених місцях. Це можуть бути поля, луки, чагарникові зарості, густі зарості кропиви, розріджені з густим підростом ліси, зарослі ділянки садів, парків, ярів та балок, полезахисних смугах.

Своєї власної пісні чагарникова очеретянка не має. Пісня дуже мелодійна і складна з додаванням тривожних сигналів різних видів очеретянок, кропив'янок, зяблика, чечевиці, трав'янок, кам'янок, вівчариків, щевриків, синиць, ластівок, дроздів, вівсянок, іноді навіть повзиків, дятлів, куликів, крячків, мартинів та хижих птахів. Це все переплітається спішно в неперервний пісенний потік. Виконання негучне, але самець сідає на видному місці і поводиться демонстративно - сіпає крилами, широко відкриває дзьоб, роздуває горло, іноді трясеться та розпускає хвіст. Це все - елементи токової поведінки

Чому вона додає в репертуар саме звуки тривоги? Якщо поруч буде інший птах, то вона співає швидше і гучніше, намагаючись тривожними криками відігнати непроханого гостя.

Науковці, що досліджують пісню чагарникової очеретянки дивуються. Крім того, що вона може відтворювати звукові фрагменти понад 200 видів птахів (у тому числі тих птахів, яких вона чула на місцях зимівлі), в неї немає закономірних вокальних структур. Жодних повторів, жодної схеми виконання - неможливо передбачити, що вона заспіває наступним. Порядок виконання найрізноманітніших звуків ця очеретянко легко змінює, залежно від особистих причин - емоційний стан, поточна ситуація.

Чагарникова очеретянка співає як вдень, так і вночі. Правда манера виконання відрізняється. Вночі її спів значно енергійніший, вона безперервно може співати аж 30 хв. Суперсила птахів - вони можуть співати як на вдиху, так і на видиху!

Більше читайте тут:
Симкин Г.Н. Певчие птицы: Справочное пособие. - М.: Лесная пром-сть, 1990. - 399 с.

Горихвістки - хто такі?

Стрибає непомітна сіро-чорна птаха, може і не помітила б її, поки вона не злетіла. Хвіст наче горить. А ще, вона часто трусить своїм довгеньким хвостом - він наче тремтить.

Це про чорну горихвістку, у якої “хвіст горить”.

Непомітна, але поширена у всіх населених пунктах в Україні. Завжди так не було - вона є видом-вселенцем. До другої половини ХХ ст. вона заселяла лише скелі Карпат та Дністровського каньйону. Ще у 1851 році зоолог Кеслер описував горихвістку чорну, як дуже рідкісний вид. З часом ця пташка навчилася жити в містах, замість скель тепер у неї будинки і вона значно розширила свій ареал на схід та на північ. Це називається експансія синантропної популяції - розповсюдження по містах тих горихвісток, які вже виросли та жили в урбанізованому середовищі.

Горихвістка ж звичайна, яка зараз значно рідше трапляється за чорну, колись була власне найбільш поширеною. Це типово європейський вид. Максимальної численності досягає у соснових лісах, попри значну гніздову дистанцію - самці жорстоко проганяють конкурентів, і в одному місці двох вокалізуючих самців цього виду не почуєш. Найважливіше для гніздування у звичайних горихвісток - це встигнути зайняти дупло (штучна гніздівля також підходить). Ідеальне місце для неї - це дупло або щілина + гілочка, найкраще одразу поруч із дуплом + кілька зручних невисоких присад (гілки чи камінці на кормовій ділянці) + чиста ділянка без трави та кущів, бажано з видимістю на дупло. Такі екологічні преференції є у кожного виду, і їх потрібно враховувати, розвішуючи штучні гніздівлі.

Голоси

Основна пісня горихвістки звичайної  коротка і скрипуча. Чимось вона нагадує стишене іржання або стриманий сміх і складається із 4-5 скрипучих чи скреготливих звуків, які досить якскраво виділяються серед пісень інших видів птахів.

Горихвістка звичайна є хорошим імітатором. З літератури відомо, що в піснях різних самців нарахували до 40 видів птахів - вівчарики, синиці, очеретянки, крпоивянки, вільшанка, мухоолвки, сойки, шпак та пісні і поклики багатьох інших видів можна почути в пісні звичайної горихвістки. Скопійовані звуки горихвістка додає не в основну пісню, а в підпісню - другорядний “куплет”, який іде після основної частини, і виконується тихіше.
Поклики, тривожні сигнали нагадують "уіть" а також потріскування.

У горихвістки чорної пісня значно примітивніша, ніж у звичайної. Основна пісня нагадує безформенне верещання, скреготання або шурхотіння камінням. Хоча, бувають самці з приємнішим виконанням пісні. У підпісні значно менше чистих звуків та імітацій, порівняно із звичайною горихвісткою.

Для допитливих: 

Кесслер К. Ф.  Кіев, 1851. Естеств. исторія губерній Киевск. учебн. округа. Т. 1: Зоологія. Часть систематическая

Шупова Т. В.  Адаптації горихвістки чорної (Phoenicurus ochruros S. G. Gmelin) до існування в умовах Київської міської агломерації / Т. В. Шупова // Біологічні студії. - 2014. - т. 8, № 1. - С. 187-196.

Симкин Г.Н. Певчие птицы: Справочное пособие. - М. Лесная пром-ть, 1990. - 399 с.

Сичі в гаю перекликались

Сичі в гаю перекликались

І ясен раз у раз скрипів

Т.Г.Шевченко

Цікаво, про яких саме сичів писав поет? 

Найпоширенішим видом цих маленьких сов є Сич хатній. 

Сич хатній оселяється у напіввідкритих місцях - сади, парки, сільськогосподарські угіддя з живоплотами, напівпустельні та скелясті території. Живе також поруч з людьми в будівлях, зазвичай покинутих. Будує гніздо в порожнинах будівель, скель, дерев, також заселяє штучні гніздівлі.
https://www.xeno-canto.org/363515 Цікавий тим, що незважаючи на маленький розмір, видає чи не найбільш моторошні звуки серед всіх сов. 
https://www.xeno-canto.org/327873
Дуже влучно відображає звуки хатнього сича болгарська назва - Домашна кукумявка.

Сичик-горобець
В Україні - це мешканець Карпатських та Поліських лісів. Занесений до Червоної Книги України. Гордо займає статус найменшої сови України: довжина тіла 15-17 см, а важить як шпак.
Сичик-горобець заселяє хвойні та мішані ліси Карпат та Полісся. Гнізда робить в дуплах буків, тополь, берез. Крім гризунів впольовує дрібних птахів. Тому в місцях, де він живе, усе птаство панічно реагує на запис голосу сичика-горобця: https://www.xeno-canto.org/352890

Сич волохатий
У Карпатах заселяє хвойні праліси,  а на Поліссі - старі соснові та мішані ліси. Часто заселяє дупла найбільшого українського дятла - жовни чорної. На жаль цей вид також рідкісний.
Голосний крик волохатого сича чути дуже далеко: https://www.xeno-canto.org/364241

Голуби в містах - просто факти

Голуб - з цього виду починається список усіх аматорів, які спостерігають за птахами. Хто не знає цього птаха - він живе поруч з нами, ходить під ногами. Птах-символ в літературі, легендах, піснях та різних релігіях .У всьому світі знають голуба. Але що знаєте про нього ви?
Поступово доповнюватиму цю статтю новими знахідками, якщо ви також знаєте цікавинки про голубів - діліться в коментарях!

1. Предки міських голубів досі існують в природі - вони заселяють скелі на узбережжях морів. Зустріти їх можна на півдні Європи, півночі Африки та в західній Азії, де вони живуть таким способом, як колись до одомашнення людьми. До речі, багато вчених вважають, що голуб став першим птахом, прирученим людьми. Найбільш ранні згадки про голуба віднайдені в Іраку (Месопотамія) та датуються 4500 р. до н.е.

Фото: alrafidayn.net

2. Існує понад 350 порід голуба десяти основних груп: дутиші, бородавчасті, чайки, велетенські, курячі, павині, літуни, сурмачі, якобині, та строкаті голуби. Серед них є спортивні та декоративні породи, різних кольорів та форм.

Ілюстрація: www.fancypigeonsforsale.com

3. "Стабільність, ознака класу", а в даному випадку - Родини Голубові. Голуби мають у своїй кладці 2 яйця. Не більше, не менше. Але шалені міські голуби, для яких не існує природної сезонності та обмежень у кормових ресурсах, за рік примудряються робити 7-8 кладок. Плодяться, як мухи (ну майже :) ).


4. Багато зерноїдних птахів вигодовують пташенят комахами, вибираючи павуків або гусінь з м'яким тілом, та водночас забезпечуючи малят білком, необхідним для росту. На відміну від інших рослиноїдних птахів, голуби (як і всі представники родини Голубових) годують своїх пташенят славнозвісним "пташиним молоком". Це роблять і самці, і самки. У спеціальних клітинах - кератиноцитах, утворюється творого-подібна маса, яка складається з білка (60%), жирів (36%) та невеликої кількості вуглеводів (до 2%), разом з антибіотиками, антиоксидантами, імуномодулюючими білками, тощо.

Пташенята стимулюють виділення "пташиного молока", подразнюючи дзьобом ротову порожнину батьків. Пташенята, які штучно вигодовуються виростають слабими та швидше гинуть.

Крім голубів таким "молоком" вигодовують малят лише фламінго, деякі види папуг та пінгвінів.


5. На відміну від більшості птахів, голубам не потрібно задирати голову, щоб попити. Вони засмоктують воду з опущеною головою.

Фото: www.flickr.com/

6. Один голуб може продукувати 4-12 кг посліду щорічно" (залежно від того, скільки він з'їв, звісно). За останніми опублікованими даними станом на 2007 рік у Львові було 8000 пар голубів, тобто 16 000 особин, які щороку "дарують" нашому місту приблизно 128 тон (або іншими словами 20 КАМАЗів) посліду. Варто зазначити, що за останнє десятиліття їх кількість подвоїлася, точні дані від орнітологів ще не опубліковані.



7. Дослідження показують залежність кількості голубів в містах від решток їжі, які ми викидаємо. Голуби харчуються відходами на смітниках та їжею ("сміттєвий корм"), якою їх підгодовують небайдужі люди ("волонтерський корм"). Саме "волонтерський корм" приваблює найбільші скупчення голубів.



Найбільше голуби в містах з'їдають хліба та різноманітної випічки (дослідження проведені в Британії), що підтверджує повну залежність міських популяцій голуба сизого від підгодовування людьми.

8. У ХVIII-XIX ст. послід голубів використовували для вичинки шкіри завдяки його кислотності. До прикладу, в Марокко досі його так застосовують, адже голубиний послід містить аміак, який розм'якшує шкури, що дозволяє їм поглинати барвник.
Тому не дивуйтеся, якщо ви не зможете відмити машину від цих плямок

Фото: Amusing Planet

Варто зазначити, що голуби, які живляться природним кормом (зерно, насіння) мають на 2 рівня нижчий рН, ніж ті, що харчуються недоїдками в містах.

To be continued...

Для мудрагеликів:
Бокотей А. А. Гніздова орнітофауна міста Львова та основні причини її змін (за результатами складання гніздових атласів птахів у 1994-1995 та 2005-2007 рр.). –  Науковий вісник Ужгородського університету Серія Біологія, Випуск 23, 2008: 17-25

 Spennemann D.H.R,  Watson M.J. Dietary habits of urban pigeons (Columba livia) and implications of excreta pH – a review // European Journal of Ecology. 2017, 3(1): 27-41

http://www.pigeoncontrolresourcecentre.org/html/about-pigeons.html

https://www.sciencealert.com/mothers-milk-best-for-growing-babies-and-that-includes-baby-pigeons

Дослідження-жарт:  http://www.londonpigeons.co.uk/index.html

Видовий список птахів Львова

Якщо Ви спостерігаєте за птахами у Львові, можливо Вас цікавило це питання - скільки видів птахів можна тут побачити? Питання неоднозначне, адже можна уточнювати:

- період спостережень (весна/літо/осінь/зима/цілий рік?)

- тривалість спостережень (Вас цікавить скільки видів птахів було зареєстровано протягом останнього року? 5 років? 25 років?)

- надійність інформації (лише наукові опубліковані дані/спостереження аматорів/пости у соцмережах?)

Жайворонок польовий. Фото: Кузьо Г.

Тут я наводжу види птахів, яких спостерігали в межах Львова протягом цілого року, починаючи з 1990 р. Це означає, що деякі птахи гніздяться в місті (звичайні та рідкісні), деякі спостерігаються під час міграції або зимівлі. А є взагалі рідкісні види, які спорадично або разово трапляються (залітні) і швидше за все ви їх тут не побачите. 

Як науковець, я опиратимусь на опубліковані спостереження орнітологів та аматорів, власні спостереження та достовірні дані колег. Список динамічний, як і сама природа міста. З часом одні види птахів зникають, інші з'являються, а хтось із вам можливо бачив ще якийсь вид, який тут не вказаний. Сміливо діліться своїми спостереженнями та думками, я не претендую, що цей список є абсолютною істиною :)

1 Берестянка  -  Hippolais icterina - звичайний гніздовий
2 Вивільга  -  Oriolus oriolus - звичайний гніздовий
3 Вівсянка очеретяна  -  Emberiza schoeniclus - звичайний гніздовий + зимуюча
4 Вівчарик весняний  -  Phylloscopus trohilus - звичайний гніздовий
5 Вівчарик жовтобровий  -  Phylloscopus sibilatrix - звичайний гніздовий
6 Вівчарик ковалик  -  Phylloscopus collybita - звичайний гніздовий
7 Голуб-синяк  -  Columba oenas - звичайний гніздовий
8 Горихвістка звичайна  -  Phoenicurus phoenicurus - звичайний гніздовий
9 Горихвістка чорна  -  Phoenicurus ochruros - звичайний гніздовий
10 Дрізд співочий  -  Turdus philomelos - звичайний гніздовий
11 Кам'янка звичайна  -  Oenanthe oenanthe - звичайний гніздовий
12 Кропив'янка прудка  -  Sylvia curucca - звичайний гніздовий
13 Кропив'янка сіра  -  Sylvia communis - звичайний гніздовий
14 Кропив'янка чорноголова  -  Sylvia atricapilla - звичайний гніздовий
15 Кропив'янка садова  -  Sylvia borin - звичайний гніздовий
16 Курочка водяна  -  Gallinula chloropus - звичайний гніздовий
17 Ластівка міська  -  Delichon urbica - звичайний гніздовий
18 Ластівка сільська  -  Hirundo rustica - звичайний гніздовий
19 Лиска  -  Fulica atra - звичайний гніздовий, зимуючий
20 Мартин звичайниий  -  Larus ridibundus - звичайний гніздовий
21 Мухоловка сіра  -  Muscicapa striata - звичайний гніздовий
22 Мухоловка білошия  -  Ficedula albicollis - звичайний гніздовий
23 Підкоришник звичайний  -  Certhia familiaris - звичайний гніздовий + зимуючий
24 Плиска біла  -  Motacilla alba - звичайний гніздовий
25 Плиска жовта  -  Motacilla flava - звичайний гніздовий
26 Припутень  -  Columba palumbus - звичайний гніздовий
27 Соловейко східний  -  Luscinia luscinia - звичайний гніздовий
28 Сорокопуд терновий  -  Lanius collurio - звичайний гніздовий
29 Трав'янка лучна  -  Saxicola rubetra - звичайний гніздовий
30 Трав'янка чорноголова  -  Saxicola torquata - звичайний гніздовий
31 Шпак звичайний  -  Sturnus vulgaris - звичайний гніздовий + зимуючий
32 Щедрик  -  Serinus serinus - звичайний гніздовий
33 Серпокрилець чорний - Apus apus - звичайний гніздовий
34 Жайворонок польовий - Alauda arvensis - звичайний гніздовий
35 Очеретянка чагарникова - Acrocephalus palustris - звичайний гніздовий
36 Боривітер звичайний  -  Falco tinnunculus - звичайний гніздовий + зимуючий
37 Вівсянка звичайна  -  Emberiza citrinella - звичайний гніздовий + зимуючий
38 Вільшанка  -  Erithacus rubecula - звичайний гніздовий + зимуючий
39 Волове очко  -  Troglodytes troglodytes - звичайний гніздовий + зимуючий
40 Гаїчка болотяна  -  Parus palustris - звичайний гніздовий + зимуючий
41 Гаїчка-пухляк  -  Parus montanus - звичайний гніздовий + зимуючий
42 Галка  -  Corvus monedula - звичайний гніздовий + зимуючий
43 Голуб сизий  -  Columba livia - звичайний гніздовий + зимуючий
44 Горлиця садова  -  Streptopelia decaoto - звичайний гніздовий + зимуючий
45 Горобець польовий  -  Passer montanus - звичайний гніздовий + зимуючий
46 Горобець хатній  -  Passer domesticus - звичайний гніздовий + зимуючий
47 Грак  -  Corvus frugilegus - звичайний гніздовий + зимуючий
48 Дрізд чорний  -  Turdus merula - звичайний гніздовий + зимуючий
49 Дятел звичайний  -  Dendrocopos major - звичайний гніздовий + зимуючий
50 Дятел малий  -  Dendrocopos minor - звичайний гніздовий + зимуючий
51 Дятел середній  -  Dendrocopos medius - звичайний гніздовий + зимуючий
52 Дятел сирійський  -  Dendrocopos syriacus - звичайний гніздовий + зимуючий
53 Жовна сива  -  Picus canus - звичайний гніздовий + зимуючий
54 Жовна чорна  -  Dryocopus maritus - звичайний гніздовий + зимуючий
55 Зеленяк  -  Chloris chloris - звичайний гніздовий + зимуючий
56 Зяблик  -  Fringilla coelebs - звичайний гніздовий + зимуючий
57 Канюк звичайний  -  Buteo buteo - звичайний гніздовий + зимуючий
58 Костогриз  -  Coccothraustes coccothraustes - звичайний гніздовий + зимуючий
59 Куріпка сіра  -  Perdix perdix - звичайний гніздовий + зимуючий
60 Підкоришник короткопалий  -  Certhia brachydactyla - звичайний гніздовий + зимуючий
61 Повзик  -  Sitta europea - звичайний гніздовий + зимуючий
62 Синиця блакитна  -  Parus caeruleus - звичайний гніздовий + зимуючий
63 Синиця велика  -  Parus major - звичайний гніздовий + зимуючий
64 Сова вухата  -  Asio otus - звичайний гніздовий + зимуючий
65 Сова сіра  -  Strix aluco - звичайний гніздовий + зимуючий
66 Сойка  -  Garrulus glandarius - звичайний гніздовий + зимуючий
67 Сорока  -  Pica pica - звичайний гніздовий + зимуючий
68 Щиглик  -  Carduelis carduelis - звичайний гніздовий + зимуючий
69 Крижень - Anas platyrhynchos - звичайний гніздовий + зимуючий
70 Яструб малий - Accipiter nisus - звичайний гніздовий + зимуючий
71 Чикотень  -  Turdus pillaris - звичайний гніздовий + зимуючий
72 Чиж - Spinus spinus - зимуючий
73 Снігур - Pyrrhula pyrrhula - зимуючий
74 Чечітка звичайна - Acanthis flammea - зимуючий
75 Шишкар ялиновий - Loxia curvirostra - зимуючий
76 Чирянка велика - Anas querquedula - рідкісний гніздовий + мігрант
77 Коловодник лісовий  -  Tringa ochropus - мігрант
78 Чапля сіра  -  Ardea cinerea - мігрант
79 Підсоколик малий - Falco columbarius - мігрант
80 Підсоколик великий - Falco subbuteo  -  мігрант
81 Пірникоза мала - Podiceps ruficollis - рідкісний гніздовий + мігрант
82 Пірникоза чорношия - Podiceps nigricollis - мігрант
83 Пірникоза велика - Podiceps cristatus - мігрант
84 Гуска сіра - Anser anser - мігрант
85 Гуска білолоба - Anser albifrons - мігрант
86 Осоїд - Pernis apivorus - мігрант
87 Омелюх - Bombycilla garrulus  -  мігрант
88 Журавель сірий - Grus grus - мігрант
89 Баранець звичайний - Gallinago gallinago - мігрант
90 В'юрок - Fringilla montifringlia - мігрант + зимуючий
91 Бугай  -  Botaurus stellaris - рідкісний гніздовий
92 Горлиця звичайна  -  Streptopelia turtur - рідкісний гніздовий + мігрант
93 Деркач  -  Crex crex - рідкісний гніздовий
94 Зозуля  -  Cuculus canorus - рідкісний гніздовий
95 Кобилочка річкова  -  Locustella fluviatilis - рідкісний гніздовий
96 Кобилочка солов'їна  -  Locustella luscinioides - рідкісний гніздовий
97 Кобилочка-цвіркун  -  Locustella naevia - рідкісний гніздовий
98 Коловодник звичайний  -  Tringa totanus - рідкісний гніздовий
99 Кропив'янка рябогруда  -  Sylvia nisoria - рідкісний гніздовий
100 Крутиголовка  -  Jynx torquilla - рідкісний гніздовий
101 Крячок річковий  -  Sterna hirundo - рідкісний гніздовий
102 Лунь болотяний  -  Circus pygargus - рідкісний гніздовий
103 Лунь лучний  -  Circus aerogenosus - рідкісний гніздовий
104 Мухоловка мала  -  Ficedula parva - рідкісний гніздовий
105 Мухоловка строката  -  Ficedula hypoleuca - рідкісний гніздовий
106 Перепілка  -  Coturnix coturnix - рідкісний гніздовий
107 Просянка  -  Miliaria calandra - рідкісний гніздовий
108 Ремез  -  Remiz pendulinus - рідкісний гніздовий
109 Синьошийка  -  Luscinia svecica - рідкісний гніздовий
110 Тинівка лісова - Prunella modularis - рідкісний гніздовий
111 Чайка  -  Vanellus vanellus - рідкісний гніздовий
112 Бугайчик - Ixobrychus minutus - рідкісний гніздовий
113 Квак - Nycticorax nycticorax - рідкісний гніздовий
114 Лелека білий - Ciconia ciconia - рідкісний гніздовий
115 Щеврик лучний - Anthus pratensis - рідкісний гніздовий
116 Щеврик лісовий - Anthus trivialis - рідкісний гніздовий
117 Очеретянка велика - Acrocephalus arundinaceus - рідкісний гніздовий
118 Очеретянка лучна - Acrocephalus schoenobenus - рідкісний гніздовий
119 Очеретянка ставкова - Acrocephalus scirpaceus - рідкісний гніздовий
120 Коноплянка - Accanthis cannabina - рідкісний гніздовий
121 Чечевиця - Caprodacus erythrinus - рідкісний гніздовий
122 Ворона сіра  -  Corvus cornix - рідкісний гніздовий + зимуючий
123 Дятел білоспиний  -  Dendrocopos leucotos - рідкісний гніздовий + зимуючий
124 Жовна зелена  -  Picus viridis - рідкісний гніздовий + зимуючий
125 Золотомушка жовточуба  -  Regulus regulus - рідкісний гніздовий + зимуючий
126 Золотомушка червоночуба  -  Regulus ignicapilla - рідкісний гніздовий + зимуючий
127 Крук  -  Corvus corax - рідкісний гніздовий + зимуючий
128 Пісочник малий -  Charadrius dubius - рідкісний гніздовий
129 Синиця чорна  -  Parus ater - рідкісний гніздовий + зимуючий
130 Сич хатній  -  Athene noctua - рідкісний гніздовий + зимуючий
131 Сова довгохвоста  -  Strix uralensis - рідкісний гніздовий + зимуючий
132 Дрізд-омелюх - Turdus viscivorus - рідкісний гніздовий + зимуючий
133 Синиця довгохвоста - Aeghitalos caudatus - рідкісний гніздовий + зимуючий
134 Синиця чубата - Parus cristatus - рідкісний гіздовий + залітний
135 Чечітка біла - Acanthis hornemanni - залітний
136 Пронурок - Cinclus cinclus - залітний
137 Гоголь - Bucephala clangula - залітний
138 Дрізд білобровий - Turdus iliacus - залітний
139 Жайворонок лісовий - Lullula arborea - залітний
140 Зимняк - Buteo lagopus - залітний
141 Кібчик - Falco vespertinus - залітний
142 Крех великий - Mergus merganser - залітний
143 Крех малий - Mergellus albellus - залітний
144 Крех середній - Mergus serrator - залітний
145 Кречет - Falco rusticolus - залітний
146 Кульон середній - Numenius phaeopus - залітний
147 Пісочник великий - Charadrius hiaticula - залітний
148 Коловодник чорний - Tringa erythropus - залітний
149 Коловодник болотяний - Tringa glareola - залітний
150 Брижач - Phylomachus pugnax - залітний
151 Слуква - Scolopax rusticula - залітний
152 Побережник червоногрудий - Calidris feeruginea - залітний
153 Лелека чорний - Ciconia nigra - залітний
154 Мартин жовтоногий - Larus cachinans - залітний
155 Мартин сивий - Larus canus - залітний
156 Нерозень - Anas strepera - залітний
157 Пастушок - Rallus aquaticus - залітний
158 Огар - Tadorna ferruginea - залітний
159 Одуд  -  Upupa epops - залітний
160 Орел-карлик - Aquila pennata - залітний
161 Орлан-білохвіст - Haliaeetus albicilla - залітний
162 Орябок - Tetrastes bonasia - залітний
163 Підорлик малий - Aquila pomarina - залітний
164 Попелюх - Aythya ferina - залітний
165 Посмітюха - Galerida cristata - залітний
166 Рибалочка - Alcedo attis - залітний
167 Сапсан - Falco peregrinus - залітний
168 Синиця вусата  -  Panurus biarmicus - залітний
169 Сип білоголовий - Gyps fulvus - залітний
170 Сова яструбина - Surnia ulula - залітний
171 Сова болотяна - Asio flammeus - залітний
172 Сорокопуд сірий - Lanius excubitor - залітний
173 Чернь морська - Aythya marila - залітний
174 Чернь чубата - Aythya fuligula - залітний
175 Чечітка біла - Acanthis hornemanni - залітний
176 Широконіска - Anas clypeata - залітний
177 Яструб великий - Accipiter gentilis - залітний
178 Шуліка чорний - Milvus migrans - залітний
179 Горіхівка - Nucifraga caryocactes - залітний
180 Гоголь - Bucephala clangula  -  залітний

181 Коловодник болотяний - Tringa glareola - залітний
182 Лебідь-шипун - Cygnus olor - залітний + зимуючий

183 Гагара червоношия - Gavia stellata  -  залітний
184 Гагара чорношия - Gavia arctica  -  залітний

Бокотей А. А. Гніздова орнітофауна міста Львова та основні причини її змін (за результатами складання гніздових атласів птахів у 1994-1995 та 2005-2007 рр.). – Науковий вісник Ужгородського університету Серія Біологія, Випуск 23, 2008: 17-25
Бокотей А. А. Огляд орнітофауни міста Львова. - Беркут, 1995. - Т.4, вип.1-2. - С. 3-13
Сеник М. А, Хорняк М. М. Сучасні зміни в орнітофауні м. Львова // Беркут. – 2003. – Т. 12, вип 1-2. – С. 9-13