пʼятниця, 19 липня 2019 р.

Не лише в кропиві

Кропив'янки відносяться до тих птахів, про яких говорять в народі "а що це таке в кущах маленьке, сіреньке і так гарно співає?"
Рід птахів, який називається Кропив'янки, а російською Славки у англійській мові об'єднується із вівчариками, очеретянками та берестянками у складну для визначення групу Warblers. На перший погляд всі вони на одне лице і викликають зітхання та розпач у новачків птахоспоглядачів.

Чому "кропив'янки"? Ці птахи будують гнізда в кущах, бажано колючих та неприступних, а також в заростях кропиви.

Кропив'янка сіра (англ. Common Whitetroat)

Надає перевагу сухим заростям кущів, тому заселяє навіть азійські пустелі. Проте вона зовсім не вибаглива і заселяє найрізноманітніші біотопи: відкриті луки, поля та пасовища, узлісся, дрібнолісся, вирубки.
Цю пташку дуже легко спостерігати весною - самці люблять співати на верхівках невеликих дерев або кущів, виконуючи час від часу токовий політ. Зазвичай виконують його вже коли спала роса і повітря прогрілося. Спочатку самець вибирається на вершечок куща, злітає в повітря на 6-15 м і, затримавшись на вершині траекторії польоту, зісковзує на найближчий кущ. Іноді в повітрі робить петлі та різні фігури.



 Пісня коротка і не дуже мелодійна, голос звучить сварливо і бадьоро. Співає короткими фразами, повторюючи їх раз за разом.
Кожен самець виконує різні типи пісень: є коротка пісня, яку самець виконує дуже збуджено в польоті; довга стандартна пісня, яка є більш структурованою та завершеною; також є середня пісня, яка не виконує функцію токування; чітка коротка пісня із визначеною структурою. Попри те, що всі типи пісень досить недовгі, не існує двох ідентичних пісень в різних особин - ці кропив'янки здатні до комбінації різних звуків.

Крім пісні, кропив'янка сіра видає поклики, які легко ідентифікувати: "вед-вед-вед" та іноді від переляку шипить.



Корм збирає з гілочок та листочків кущів, іноді обстежує дерева до самого вершечку. Як і усі кропив'янки, поїдає гусінь, дрібних жуків та метеликів, дрібних бабок, клопів, коників. Восени їдять ягоди. Для приваблення кропив'янок в полезахисні смуги рекомендують насаджувати ягідні кущі.

Кропив'янка прудка (англ. Lesser Whitethroat)

Чагарниковий птах, якого ви ніколи не зустрінете у зімкнутому лісі. Часто робить гнізда у молодих ялинниках на узліссях.



Навесні під час прильоту їх можна впізнати за специфічним стуканням, який видають самці. Його можна розглядати, як особливий тип пісні, якою самець закликає самку. Самець будує 3-4 або іноді і більше сигнальних гнізд. На цих платформах самець співає, закликаючи самок (як прилітають на 5-15 днів пізніше). В присутності самки самець співає токову пісню, перелітаючи від однієї платформи до іншої, демонструючи свої гнізда. Самка обирає одне гніздо і добудовує його.

Токова пісня кваплива (кропив'янка ж прудка). Її спів прискорюється та наростає за гучністю, потім затихає (ніби ви її неуважно слухаєте, а вона сердиться і намагається до вас докричатися). Пісня – набір тихих та нерозбірливих трелей - приглушена кропив’янкова говірка. Серед цих звуків виділяються 3-5 гучних викриків. В природі серед прудких кропив'янок досить багато самців, які співають, але не розмножуються.
Після того, як самка сідає на кладку, самець все рідше і рідше виконує токову пісню і частіше гукає самку "стуканням". Цей звук попри простоту, є дуже важливим у комунікації прудких кропив'янок. Це не лише знаки до самки, а ще й важливий сигнал, який свідчить про присутність самця на території. "Стукання" може відрізнятися в різних частинах величезного ареалу виду.

Крик тривоги скрипучий і протяжний.

Кропив'янка рябогруда

Незвичайна кропив'янка - вона не лише ряба, але й найбільша. Рябе забарвлення і яскраво-жовте око служить для відлякування конкурентних видів - садової та чорноголової кропив'янок.



В своїй пісні вона часто співає мотиви своїх конкурентів, за що її колись називали "пересмішницею". Загалом одна із важливих функцій пересмішництва є територіальна та відлякування конкурентів. Тому будьте обачні при визначенні цього виду за голосом, з нею дуже легко облажатися. От на приклад, прослухайте цей запис: https://www.xeno-canto.org/187739.
Рябогруда кропив'янка займає проміжне місце між чагарниковими (сіра, прудка) та лісовими (садова, чорноголова) видами кропив'янок. Проте селиться вона в густих та великих кущах, часто перемежованих вологими лучними ділянками. Уникає зімкнутих лісових масивів, надто сухих чи надто заболочених місць та близького сусідства з людиною. Найчастіше її можна зустріти в заплавах великих рік.
Перехідним цей вид є не лише за місцями гніздування, але й у пісні. Пісня не така мелодійна, як у садової та чорноголової кропив'янки, значно рихліша, містить багато скрипучих та тріскотливих звуків. Також вона частіше співає на льоту, подібно до сірої кропив'янки. Починає співати в кущах, злітає догори на 10-15 м або вбік, робить декілька ривків чи петель у повітрі, а потім планує чи перелітає на інший кущ чи деревце на відстань 20-100 м від старту.
Крик тривоги напористий і тривалий, його легко відрізнити. Іноді стривожений самець завершує тривожний поклик підпіснею. Самка видає зовсім інші крики тривоги "чееев".

Харчується комахами, плодами та ягодами. Збирає комах, як інші кропив'янки, з гілок та листків, вравно дотягуючись до них. Нерідко харчується на землі. Масово збирає бурякового довгоносика на полях цукрового буряка та хлібних жуків на пшеничних полях.

Кропив'янка садова

Вона вже не чагарниковий вид, але ще і не цілком лісова. Тісно пов'язана із кущами на узліссях, розрідженими лісовими ділянками, заростями кущів вздовж водойм та водотоків, парками, садами, березовими та осиковими молодняками та березово-вільховими лісами з багатим підліском. Особливість садової кропив'янки - вона обирає ділянки де є дерева та кущі. Тому часто її можна зустріти в полезахисних смугах та придорожніх насадженнях.



Вже під час весняної міграції самці співають та вступають в сутички. Як у багатьох птахів, під час двобоїв (іноді навіть з чорноголовими кропив'янками), пісня стає більш тріскотливою та спішною. Під час таких міжвидових розборок пісні обох видів стають такими схожими, що можна неправильно визначити. Тому якщо чуєте скрипучу войовничу пісню кропив'янки - краще перевірте вид за зовнішнім виглядом. Загалом садові кропив'янки оселяються по сусідству із чорноголовими рідше, ніж з іншими кропив'янками.

Стандартно співає поспіхом, в основному буркотить. Мелодійні вставки не такі “чисті” та дзвінкі. Пісня простіша, ніж у чорноголової кропив’янки, проте одразу впізнається типова кропив’янкова говірка. Під час токування самці співають довго та мелодійно. Територіальні пісні, які мають більш інформувальні функції, більш вкорочені та скрипучі. Проте як би самці не старалися токувати, їх пісня не зрівняється із чорноголовою кропив'янкою в основному через манеру співати поспіхом.

Гніздова територія садової кропив'янки має дистанційне зонування - гніздова дистанція (безпечна відстань для конкурентів - ні на крок ближче); територія співу (демонстрація хазяїна ділянки); основна кормова територія (щоб далеко від гнізда за їжею не відлітати); зона гнізда (закрита зона для всіх).
Найчастіше біля гнізда можна почути крик тривоги "джед-джед". Стурбовані птахи перегукуються "чек-чек-чек".
Пташенят вигодовують м'якими безхребетними - гусінню, павуками, мухами, комарами. А дорослі птахи поїдають жуків (у тому числі довгоносиків та листоїдів) та клопів. Восени їдять ягоди бузини, крушини ламкої, смородини, бруслини.

Кропив'янка чорноголова

На відміну від решти видів кропив'янок, чорноголовка справжній лісовий птах. Історично пов'язана з гірськими буково-ялиновими лісами, але зустріти її можна всюди, де є підлісок. В горах гніздиться до верхньої межі букових лісів.
Після прильоту, самці так само, як і садова кропив'янка, закладають 5-7 або більше платформ (псевдогнізд), одну з яких згодом добудовує самка. Самець тісно супроводжує самку, іноді підносячи навіть гніздовий матеріал, але участі у добудовуванні гнізда не бере.



Пісня (не полінуйтеся прослухати весь запис) складається з двох частин - кропив'янкова говірка (буркотіння) та флейтове завершення. Тут ще один гарний запис класичної пісні з двох частин: https://www.xeno-canto.org/473921
Говірка - наче пісня для себе, лиш би не мовчати. Спочатку вона навіть може видаватися незв'язаним набором звуків без визначеної послідовності. Згодом можна розчути послідовність різних скопійованих звуків у інших видів. Але всі запозичені звуки в говірці не співаються демонстративно, а тихо наспівуються, як вдала імпровізація.
Флейтова частина звучить зовсім інакше, наче її виконує інший птах із сильним гарно поставленим голосом. Дуже рідко трапляються самці, які виконують 2-3 колінну флейту або ж додають до неї нетипові мелодійні наспіви. В цій пісні майже немає говірки, натомість гарно виражена флейта.
Тривожні поклики звучать, як "чек-чек".

Ще до прильоту самок, самці виконують коротку версію, іноді без мелодійної кінцівки. Коли починають летіти молоді пролітні самці та самки (нарешті!), перша частина (буркотіння) значно подовжується, пісня стає переливчастою, багатою і часто дуже тривалою. Флейтове завершення в ці дні рідко виконується. Власне таке виконання звучить майже або й цілком ідентично до пісні садової кропив'янки, які ще й копіюють одна одну. Загалом скопіювати вони можуть також і дроздів (тут на початку пісні звуки чорного дрозда чутно), вільшанок та вівчариків весняних, коли ті знаходяться поруч. Але точні імітони (скопійовані уривки пісні іншого виду) звучать рідко, зазвичай чорноголовка видозмінює запозичені звуки, підганяючи їх під ритм своєї пісні.
Під час токування пісня стає пришвидшеною, усі імітони стискаються та переробляються під загальний тип пісні, часто вона звучить з металевим відтінком. В моменти сильного збудження самці навіть можуть переслідувати самок. Найбільш скрипуче пісня звучить, коли поруч є конкурентний самець або самець садової кропив'янки. Таке звучання справді нагадує гнів та роздратування і така пісня (як і у співочого дрозда) називається "пісня-погроза".
Проте якщо самці не порушують територіальних меж, то їм вдається дуже вдало переспівуватися, розкриваючи особливе звучання пісні. Навіть буркотлива частина пісні звучить більш мелодійно, з тонкими переливами. Свистові звуки чисті, крупні (особливо гарно виражені звуки називають випуклими), протяжні. Рідко трапляються особин чорноголової кропив'янки, які співають особливо красиву пісню. Їх називають дроздовими чорноголовками, тому що їхня пісня нагадує манеру співу співочого дрозда.



Корм збирають з листя та гілок, поїдаючи багатьох шкідників. Разом із зябликом, чорноголова кропив'янка є основним ворогом черемхової попелиці. Вони починають харчуватися попелицями в середині серпня, і у вересні інтенсивно їх поїдають аж до падіння температури до 2С вкінці жовтня. Восени кількість скльовів попелиць чорноголовкою сягає 50 000. Таке перемикання на попелиць дозволяє кропив'янкам забезпечити себе поживною їжею без додаткових зусиль. Подібне дослідження було зроблене у середземноморських садах, де чорноголові кропив'янки перемикалися на персикових попелиць. Це дозволяло їм вигодовувати пташенят, відлітаючи не більше, ніж 7 м від гнізда. Попелиці становили найбільшу частку корму, яку батьки (здебільшого самка) приносили пташенятам. Це показує, що користь, яку приносять птахи, складно порахувати.

Всі фото авторства http://www.hlasek.com/

Для допитливих:

Окрема стаття, як відрізняти голос садової та чорноголової кропив'янок: http://soundbirding.org/index.php/2017/04/13/blackcap-sylvia-atricapilla-and-garden-warbler-sylvia-borin-song-identification/

Симкин Г. Певчие птицы. Справочное пособие. —М.: Лесная промышленность, 1990. — 399 с.

Glutz von Blotzheim, U.N. (2010). Die Bedeutung der Traubenkirschen-Hafer-Blattlaus Rhopalosiphum padi (L., 1758) und der Traubenkirsche Prunus padus L., 1753 für Vögel. Anzeiger des Vereins Thüringer Ornithologen 7, 29-48.

Generalist Aphid Predator (Passeriformes: Sylviidae)


Немає коментарів:

Опублікувати коментар