четвер, 6 червня 2019 р.

Горихвістки - хто такі?


Стрибає непомітна сіро-чорна птаха, може і не помітила б її, поки вона не злетіла. Хвіст наче горить. А ще, вона часто трусить своїм довгеньким хвостом - він наче тремтить.



Це про чорну горихвістку, у якої “хвіст горить”.
Непомітна, але поширена у всіх населених пунктах в Україні. Завжди так не було - вона є видом-вселенцем. До другої половини ХХ ст. вона заселяла лише скелі Карпат та Дністровського каньйону. Ще у 1851 році зоолог Кеслер описував горихвістку чорну, як дуже рідкісний вид. З часом ця пташка навчилася жити в містах, замість скель тепер у неї будинки і вона значно розширила свій ареал на схід та на північ. Це називається експансія синантропної популяції - розповсюдження по містах тих горихвісток, які вже виросли та жили в урбанізованому середовищі.

Пов’язане зображення

Горихвістка ж звичайна, яка зараз значно рідше трапляється за чорну, колись була власне найбільш поширеною. Це типово європейський вид. Максимальної численності досягає у соснових лісах, попри значну гніздову дистанцію - самці жорстоко проганяють конкурентів, і в одному місці двох вокалізуючих самців цього виду не почуєш. Найважливіше для гніздування у звичайних горихвісток - це встигнути зайняти дупло (штучна гніздівля також підходить). Ідеальне місце для неї - це дупло або щілина + гілочка, найкраще одразу поруч із дуплом + кілька зручних невисоких присад (гілки чи камінці на кормовій ділянці) + чиста ділянка без трави та кущів, бажано з видимістю на дупло. Такі екологічні преференції є у кожного виду, і їх потрібно враховувати, розвішуючи штучні гніздівлі.

Голоси
Основна пісня горихвістки звичайної  коротка і скрипуча. Чимось вона нагадує стишене іржання або стриманий сміх і складається із 4-5 скрипучих чи скреготливих звуків, які досить якскраво виділяються серед пісень інших видів птахів.
Горихвістка звичайна є хорошим імітатором. З літератури відомо, що в піснях різних самців нарахували до 40 видів птахів - вівчарики, синиці, очеретянки, крпоивянки, вільшанка, мухоолвки, сойки, шпак та пісні і поклики багатьох інших видів можна почути в пісні звичайної горихвістки. Скопійовані звуки горихвістка додає не в основну пісню, а в підпісню - другорядний “куплет”, який іде після основної частини, і виконується тихіше.
Поклики, тривожні сигнали нагадують "уіть" а також потріскування.

У горихвістки чорної пісня значно примітивніша, ніж у звичайної. Основна пісня нагадує безформенне верещання, скреготання або шурхотіння камінням. Хоча, бувають самці з приємнішим виконанням пісні. У підпісні значно менше чистих звуків та імітацій, порівняно із звичайною горихвісткою.

Для допитливих: 
Кесслер К. Ф.  Кіев, 1851. Естеств. исторія губерній Киевск. учебн. округа. Т. 1: Зоологія. Часть систематическая
Шупова Т. В.  Адаптації горихвістки чорної (Phoenicurus ochruros S. G. Gmelin) до існування в умовах Київської міської агломерації / Т. В. Шупова // Біологічні студії. - 2014. - т. 8, № 1. - С. 187-196.
Симкин Г.Н. Певчие птицы: Справочное пособие. - М. Лесная пром-ть, 1990. - 399 с.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар