середа, 6 травня 2015 р.

Вони не ластівки

У травні до Львова прилітають серпокрильці. Вони одні з останніх, хто прилітає на гніздові території та перші, хто їх покидає. Тому їх характерний вереск і стрімкий політ нагадує про літо. Серпокрильці заселяють щілини в старих історичних будівлях та штучні гніздівлі. В природі вони гніздяться колоніями в тріщинах скель і дуплах, але, ставши урбаністами, пристосувалися до виживання в "кам'яних джунглях". Проте в цьому вони й вразливі - реконструкція старих будівель не залишає серпокрильцям та інших птахам місць для гніздування.


Серпокрильці є справжніми небесними гонщиками - спостерігаючи за їхнім шаленим польотом інколи наїжачуюсь, бо здається, що вріжуться в стіну будинку на повній швидкості (40-60 метрів за секунду!) Але ні, за декілька сантиметрів розвертаються в повітрі, навіть не пригальмовуючи. Над вулицями вони влаштовують справжні перегони, ганяються один за одним з голосними криками. Подивіться на це шоу - просто підійміть погляд поки чекаєте на трамвай.


Серпокрильці більшу частину життя проводять під небом. В польоті ловлять комах, п'ють воду, паруються і навіть проводять ніч. Повільний сон (Unihemispheric slow-wave sleep) можливий під час ширяючого польоту та навіть активних помахів крил. Під час насиджування кладки та пташенят, серпокрильці ночують в гнізді. Молоді серпокрильці іноді також ночують на гілках дерев. Проте здебільшого вони всю ніч проводять в польоті.

Серпокрильці перебувають на гніздових територіях 3-3,5 місяці, та приблизно стільки ж часу на зимівлі. Решту часу вони "на крилі", тобто в дорозі додому, або в Африку. Найраніше в "теплі краї" відлітають молоді птахи та дорослі, у яких було неуспішне гніздування. Гніздові самці вирушають за ними, а найпізніше відлітають гніздові самки, які мають відновити жирові запаси після насиджування кладки. Час відльоту залежить від довжини світлового дня - коли день коротший 17 годин, пора вже 1 летіти.

Тривалість життя серпокрильців в середньому 7 років, хоча існують рекордні записи про 21 рік життя. Уявіть лишень, який у них стаж польотів!

На жаль, буває, що серпокрильці вдаряються у вікна, що відсвічують небом або в дроти. Якщо птах не сильно травмований, його варто обережно підняти та покласти в темне прохолодне місце на декілька годин. Холод знімає набряк, темрява, щоб птах не бився об стінки і не травмував себе ще більше. Через особливу будову тіла ці птахи не можуть злетіти із землі - крила у них довші за тіло, а ноги дуже короткі. Тому інколи для того, щоб врятувати життя серпокрильцю достатньо просто піднести його на долоні та почекати, доки злетить. Ніколи НЕ підкидайте серпокрильця, достатньо поставити його на долоню. В нормі він має полетіти. Якщо ні - зверніться до ветеринара. Проте інколи у місті можна знайти мертвих серпокрильців, які врізались у проводи. Зіткнення на великій швидкості (200 км/год) є смертельним.

Серпокрильців традиційно плутають з ластівками (до прикладу, сільська ластівка). Але вони не ластівки і навіть не їхні родичі. Зверніть увагу на манеру польоту - ластівки більше "петляють", їх політ "м'якший". А зовнішність в них взагалі разюче відрізняється.


Дуже гарна ілюстрація відмінностей між трьома видами ластівок та серпокрильцем чорним. На малюнку по черзі: ластівка сільська, серпокрилець чорний, ластівка міська та берегова (коричневого кольору). У серпокрильців та ластівок подібні пристосування до польоту, адже вони добувають корм на льоту і з'їдають до 50 грамів комах за день. 
Малюнок: Pod kreską - Rysunki

Для допитливих:
Do birds sleep in flight? https://www.researchgate.net/publication/7093774_Do_birds_sleep_in_flight

Немає коментарів:

Опублікувати коментар