Багато хто з вас вже зустрічав цього птаха-папугу з чудернацьким дзьобом. Шишкарі є стенобіонтами в плані харчування - вони живляться лише насінням шишок хвойних дерев.
І напевно найбільш дивовижна особливість шишкарів, пов'язана з їх кормовими преференціями. Їх тіло довгий час не розкладається. Труп старого шишкаря може лежати до 20 років, не піддаючись гниттю. Природна муміфікація смолами відбувається ще за життя - щодня, коли шишкар їсть насіння хвойних дерев.

Фото: Dan Stoker
В такій вузькій спеціалізації є мінуси - залежність від єдиного виду корму. Зазвичай стенобіонтні організми є чутливими до будь-яких змін, які впливають на дорогоцінний ресурс і через це - вразливими. Проте у шишкаря є і свої плюси - ніхто не складе йому конкуренції. Ну хіба дятел і білка подлубають декілька шишок, проте згодом підуть в пошуки смачнішого корму. А шишкар - справжній спец по добуванню насіння з шишок. Роздвоєним дзьобом він вправно вилущує насінини з-під лусочок, прямо як досвідчені бабці на базарі лузають соняшникове насіння.
Фото: http://www.10000birds.com/
Така особливість дієти надає шишкарям ще одну цікаву особливість - за доброго урожаю шишок, вони можуть виводити пташенят навіть взимку (!). Які б морози не лютували - якщо кормова база шишкарів достатня, вони впевнено будують м'яке гніздечко, вистелене пухом, самка насиджує кладку, а самець годує її та пташенят.
І напевно найбільш дивовижна особливість шишкарів, пов'язана з їх кормовими преференціями. Їх тіло довгий час не розкладається. Труп старого шишкаря може лежати до 20 років, не піддаючись гниттю. Природна муміфікація смолами відбувається ще за життя - щодня, коли шишкар їсть насіння хвойних дерев.
Немає коментарів:
Дописати коментар