6 дятлів Винниківського лісу

Якщо вам цікаво навчитися визначати усі види з родини Дятлові - дивіться лекцію "Дятли" від Ганночки Кузьо. А тут ми зупинимося на тих видах, які живуть в одному лісі на околиці Львова.
Дятел звичайний (його ж інколи називають великий строкатий дятел, або як це поширено серед російськомовних birdwatchers - БПД від болшой пестрый дятел).

Це найпоширеніший дятел України, живе і в глухому лісі, і в міському сквері. Ви вже його бачили і Вам нецікаво? - Навчіться відрізняти самку від самця %)

Дятел звичайний не вимогливий ні до "місця проживання", так і до вибору місця гніздування (де робити дупло). І хоча цей вид має деякі преференції, проте серед усіх видів дятлів, він найбільше здатний використовувати найрізноманітніші ресурси, які є "на місці". 

Дятел сирійський - він не завжди жив на території України. Вперше орнітологи його виявили у Закарпатські області у 1948 році. Згодом його знаходили в Чернівецькій та Тернопільській областях. За одне десятиліття він суттєво розширював свій ареал на північ та схід. Для Львова сирійський дятел став став звичайним видом.

Сирійський дятел - брат-близнюк звичайного дятла. У парках його зустріти - не проблема. Це level 2 для тих, хто вже добре знає звичайного дятла. Нескладно також навчитися впізнавати його за стуком. Він сповільнює "трель" і вони звучить немов горох, який розсипають на підлогу.
Крім зовнішніх відмінностей, "сирієць" займає інші види дерев для побудови дупел - надає перевагу тополі та липі. Якщо ви зустрічали коли-небудь дупло звичайного дятла, то могли чути галасливих дятленят (Співаючі дупла). На відміну від них, пташенята сирійського дятла сидять тихо навіть, коли дорослі повертаються "додому".

Дятел середній
Чисельність середнього дятла суттєво зменшилася протягом XX ст. В Європі він вже підлягає охороні (Пташина директива).

Найбільше, що привертає увагу - це яскраво-червона "шапочка". Він меншого розміру, ніж звичайний та сирійський дятли і має дуже специфічний голос.
Дятел середній, так само як і звичайний не роблять дупло в будь-якому дереві: при побудові вони надають перевагу мертвим деревам, якщо їх достатньо в лісі, особливо якщо на них ростуть трутовики; серед усіх дерев на гніздовій ділянці вибирають "грубші", тобто з більшим діаметром, ніж оточуюючий деревостан. Через ураження грибами, деревина стає мякшою, її легше довбати, що важливо для середнього дятла, адже м'язи в нього не такі сильні, як в більших видів дятлів.

Дятел білоспинний
В Європі це один із найрідкісніших дятлів і зникає він лише через те, що заселяє старовікові листяні ліси - його чисельність напряму залежить від рубок.

В Україні цей вид рідкісний - але біля Львова є шанси його зустріти. Він більший за попередніх видів, а ще в нього біла спина :)


Жовна сива

Усі види роду Жовн особливі. Побачите цього крикливого дятла - самі зрозумієте. На запис голосу вони реагують миттєво, таким чином їх можна приманити і роздивитися.


Жовна чорна

Найбільший дятел України з найкрасивішим голосом. Прислухайтесь, як будете в лісі. А ще він робить величееезні дупла. Ось такі:

Усі види, крім звичайного дятла охороняються у Європейському Союзі - їх ви можете знайти у списку "Пташиної" директиви, як види, що потребують особливої уваги. Так що це вам не просто дятли - вони незамінні в природі.

А тепер level up - трішки професійних підказок від фахівців.

Як відрізняти стукіт різних видів дятлів? На схемі стукоту по черзі наступні види дятлів: сива жовна, зелена жовна, чорна жовна (самець, самка), сирійський дятел, звичайний дятел, малий дятел, трипалий дятел, білоспиний дятел. Послухайте їхнє барабанення, і порівняйте із схемою. На приклад два подібних дятли, які живуть поруч у наших парках - звичайний та сирійський. Їхня трель відрізняється ритмом - сирійський дятел прискорюється наприкінці.

Матеріали:
Грищенко В.Н., Яблоновская-Грищенко Е.Д. Использованиебиоакустических методов в фаунистических исследованиях

Марисова И.В., Бутенко А.Г. Материалы к распространению и экологии сирийского дятла Dendrocopos syriacus на Украине
Pasinelli G. Nest site selection in middle and great spotted woodpeckers Dendrocopos medius & D. major: implications for forest management and conservation
Carlson A. The effect of habitat loss on a deciduous forest specialist species: the White-backed Woodpecker (Dendrocopos leucotos)

10 птахів, яких можна побачити на прогулянці з дитиною

Якщо ви хочете разом з дітьми провести вихідний день, а їм (або вам) уже набридли мультфільми та комп'ютерні ігри - підіть з ними на прогулянку.

Коли взимку зайти в ліс - там можна насолодитися тишею і скрипом дерев. Найбільше звуків видаватиме хрускіт гілочок під ногами, який нагадуватиме, що взимку природа відпочиває. Птахів тут зрідка зустрінеш - раптовий барабанний стукіт дятла, перегукування повзиків на високих тонах або попискування синиць може потішити вухо. Якщо пощастить - почуєте крики канюка або низьке каркання крука. Більшість співаків полетіли "на гастролі" і повернуться аж в березні-квітні.

Проте в міських парках шанси зустріти птахів набагато більші. Є птахи, які в природі відлітають у вирій, а натомість у місті залишаються зимувати. Тут тепліше і завжди є чим підживитися. Зрозуміло, що виживати взимку можуть лише зерноїдні птахи. Ті, хто любить поласувати соковитими хробачками або гусінню, взимку харчуються горобиною, обліпихою, глодом, калиною або навіть омелою.

1.Саме таким є чорний дрізд. Весною він виспівує довгі трелі, а зараз лише цвірчить або голосно свариться з переляку (голос). Роздивіться уважно цих птахів і ви помітите, що самці вугільно-чорні з помаранчевими дзьобами, а самочки - коричневі без яскравих "нот".




2. Часто на кущах обліпихи чи горобиніи взимку можна побачити зграї пістрявих птахів середнього розміру: більші за горобця, але менші від голуба. Це родичі вищезгаданого чорного дрозда - чикотні. Прислухайтеся до його голосу і запитайте дитину, чому ж він називається так - "чикотень"?

3-4. Ви вже підійшли до годівнички? Тут ви впізнаєте напевно синиць - велику та блакитну. Якщо причаїтися на декілька хвилин з дитиною, можна "підглянути", як вони їдять. Зверніть увагу на відмінності двох сестер - велика синиця більша, має жовтий живіт і чорну шапочку; блакитна синиця дрібніша, більше блакитної, ніж зеленої барви. Можете погратися в гру "знайди відмінності". Можете порівняти голоси великої та блакитної синиць.

5. Наберіться терпіння і ви побачите на годівничці повзика. Цього крикуна дуже легко впізнати за поставою і манерою рухатися - він єдина пташка, яка вміє повзати вниз головою по стовбуру дерева. В щілинах кори він запасає на зиму різні смаколики - насіння, букові горішки, але охоче прилітає і сюди.



6. Зеленяк - це не зелений горобець. І впізнати його найлегше за жовтою полосою на крилі. Ці незнані птахи насправді досить численні взимку. Зазвичай вони тримаються зграями по декілька десятків і кочують містом в пошуках поживи. Тому не дивуйтесь, якщо почуєте їхні ніжні голоси десь на деревах між багатоповерхівками.


7. Снігур - найяскравіший зимувальник наших країв. В парках не так вже й часто їх побачиш, але зустріч буде незабутньою. Зверніть увагу дитини на те, наскільки самець якскравіший за самку. Їхні товсті дзьобики пристосовані саме для розлускування насіння - це типові зерноїдні птахи. Перемовляються снігурі подібно до звуку дитячої резинової іграшки.



8. Усім дітям цікавіше побачити щось велике і яскраве. Не треба далеко від дому йти, щоб зустріти сороку. Сорока білобока граційно балансує довгим хвостом і займається своїми справами. Але якщо ви зупинитеся на неї подивитися, вона одразу кине на вас недовірливий погляд і відлетить. Ну і хто не чув її "скре-ке-ке"?



9. Велика пташка з яскраво блакитними перами на крилі - це сойка. Це компанійські крикливі птахи - вони збираються по 3-5 або і більше і можуть такого галасу наробити, що вся околиця чує. Придивіться з дитиною - чим зараз займається сойка? За ними завжди цікаво спостерігати.



10. Граків часто ображають, називаючи чужим ім'ям "ворона". Зверніть увагу дитини на те, що грак має повністю чорне оперення на відміну від сірої ворони і сивий дзьоб. Граки завжди тримаються групами, часто ходять по землі, шукаючи корм. Прислухайтесь до їхнього голосу, вони теж інколи видають цікаві звуки.



Не забудьте взяти до годівнички трохи смаколиків для птахів: несолене насіння соняшника, гарбуза, крихти хліба, можете навіть побалувати пернатих друзів несоленим сальцем і вареною картоплиною "в мундирі". Більше про підгодовування птахів можете прочитати 10 підказок для підгодовування птахів взимку. Якщо Ваша малеча самостійно підготує обід для пернатих друзів, така прогулянка буде незабутньою! Цікавих спостережень!

Кого кличе лебідь-кликун?

Всі ми добре знаємо поширеного на території України лебедя шипуна. Він гніздиться на багатьох водоймах, зимує на незамерзаючих водоймах, тому з його визначенням проблем -немає. Набагато рідкіснішим є його північний брат - лебідь-кликун. Він відрізняється поставою на воді і жовтим дзьобом, шию тримає прямо.

Лебідь-кликун - північний вид: гніздиться від Скандинавії до Чукотки. А в Україні його можна побачити зазвичай в міграційний та зимовий період на тих самих незамерзаючих водоймах, що і лебедя шипуна (наприклад, водосховища електростанцій). 

Науковці виявили факт гніздування цього рідкісного лебедя лише в Чорнобильській зоні. Насправді лебідь-кликун гніздився на території України у XIX ст., але поступово зник. Тому ця сучасна знахідка є першою за багато десятиліть. Так, як кликун є північним видом, мова іде про розширення його ареалу на південь - крім України, виявлені гніздові пари в Білорусі. 

Фото: С,Домашевський

Назва "кликун" стає зрозумілою, якщо почути його дикий заворожуючий голос 

19 та 20 століття стали випробуванням для багатьох птахів і лебідь-кликун не виняток. Масштабне перетворення природних біотопів стало сильним ударом і його чисельність значно знизилась по всьому ареалу поширення. Вперше науковці організовано провели підрахунок чисельності цього виду аж у 1995 році і виявили, що 60% цих птахів харчуються на полях, як гуси, а найбільша кількість їх зимує в Данії та Німеччині (Laubek et al., 1999). Найбільше вони полюбляють  зупинятися на полях озимої пшениці, чим викликали незадоволення фермерів (Laubek, 1994) - отакий-то конфлікт інтересів! Взагалі вперше харчуватися на полях ці лебеді стали у 1960-х роках, до того в міграційний період невелика кількість лебедів-кликунів харчувалася на стерні та пасовищах, а в нормі вони харчуються на водоймах. Причиною таких змін в харчуванні стало забруднення водойм та поява привабливого доступного корму на полях. 

http://www.birdlife.org/datazone/speciesfactsheet.php?id=369

http://wildfowl.wwt.org.uk/index.php/wildfowl/article/view/962

Гащак С.П. О гнездовании лебедя-кликуна Cygnus cygnus в Чернобыльской зоне Украины.

Музика природи

Пташина пісня так добре відома нам ще з дитинства "Послухай, як пташечка співає", ми чуємо про птахів у колискових, народних піснях. У казках та легендах  розповідається про омріяне розуміння пташиної мови. Кожен розуміє пташину пісню по-своєму: музикант уявно розкладає її на нотний стан, натураліст визначає вид птаха, комусь надокучає ранній спів під вікном не дає спати "Чого це вони кричать з самого ранку?"...


А для чого птахи взагалі співають?
Перш за все давайте розберемось з типами звуків, які видають птахи. Більшість з нас знайомі зі співом або піснею птаха (вокалізація). Птахи співають з двох причин - щоб привабити самку та відлякувати конкурентів. Чим складніша пісня, тим більше вона приверне увагу самки. Деякі види птахів використовують різні хитрощі, щоб досягнути успіху. На приклад вплітають в свою пісню елементи співу інших видів. У чагарникової очеретянки пісня може складатися на 80% із запозичених звуків. А славнозвісний лірохвіст може копіювати найрізноманітніші штучні звуки - від клацання фотокамери до гарчання двигуна автомобіля. Найкраще співають птахи Ряду Горобцеподібні, особливо Підряду Співочі птахи, яких у світі налічується 4000 видів. Здебільшого співають самці, проте це не правило.
Крім приваблення подруги, важливою функцією співу є позначення території. Якщо самець активно вокалізує на своїй ділянці, цим він дає зрозуміти всім навколо, що це його територія, яку він буде охороняти. Тому не зазіхайте! Часто птахи ловляться на гачок власної агресії до конкурента: ви вмикаєте запис пісні цього виду, а він підлітає дуже близько, інколи навіть атакує програвач (якщо попередньо заховатися десь поруч). Так можна добре роздивитися та сфотографувати птаха.
Проте не всі пісні мають хороші вокальні здібності. Деякі з них використовують механічні звуки (на приклад стукіт дятла, клацання дзьобом у лелеки). Таке видобування невокальних звуків називається сонація.

Крім пісні не менш важливими у житті птахів є голосові сигнали. Різні звуки не мають чіткої мелодії та довгої складної структури. Це перегукування птахів для утримання зграї разом (згадаймо курликання журавлів); випрошування їжі у батьків, сигнал тривоги, тощо.

Проте можна дивитися на спів птахів з іншого боку. Адже навіть після завершення гніздового сезону птахи все ж продовжують співати. Цей спів вже не відіграє того біологічного значення, що весною та на початку літа. Можливо вони це роблять заради задоволення? Хто ми такі, щоб стверджувати, що птахи не можуть переживати радісні емоції?

David Rothenberg - Interspecies Musician and Philosopher

Очима птаха

Чи птахи бачать навколишнє середовище так, як ми? Як вони бачать один одного? Чи світ взагалі є таким, яким бачимо його ми?

Давайте згадаємо дещо з уроків біології - скільки у нас типів колбочок (зорові палички на сітківці ока)? Правильно - 3. А у птахів 4. Тобто вони бачать кольори не так, як ми. Але як, напевно нам неможливо уявити. Крім того птахи здатні бачити ультрафіолетовий спектр. Таким чином кольорова палітра у птахів набагато різноманітніша. На приклад, ви знаєте, що жовтий та блакитний колір утворюють зелений. А що буде, якщо змішати жовтий та ультрафіолетовий?

Отже птахи, зображені в наших польових визначниках насправді виглядають інакше? Саме так. І часто однотонне забарвлення не таке вже й нудне з точки зору птахів. Ми були б вражені, як в деяких видів птахів самці відрізняються від самок, якби ми бачили те, що бачать вони. Птахи насправді бачать світ інакше, ніж ми. В них є деякі переваги, порівняно з нами, коли іде мова про зір. Світ навколо них забарвлений в кольори, яких ми навіть не можемо уявити.
Ще однією перевагою птахів є наявність кольорових фільтрів сітківки (з жиру) які  дозволяють їм бачити більше кольорів із спектру.

Тому ми дещо пропускаємо:

Саме це досліджували в Сполучених Штатах у 2007 році. Як виявилося, багато на наш погляд подібних птахів - зовсім не подібні. Є види птахів, у яких самець і самка виглядають однаково... лише для нас людей, як виявилося. 92% з таких видів насправді мають чіткі відмінності оперення різних статей.


Це показано на прикладі іктерії (Icteria virens) - птах Північноамериканського континенту, де самка та самець виглядають ідентично. Натомість самі іктерії не мають проблем з визначенням статі :)

Що цікаво - у деяких морських птахів, таких як альбатроси, олуші та буревісники, відсутня ця здатність бачити ультрафіолет. Якщо ви бували на пляжі, то на своїй шкірі відчували, що пісок та вода дуже добре відбивають УФ-промені. У цих птахів в оці є мініатюрна жирова краплина і науковці надають цьому пристосуванню роль "сонячних окулярів".

На жаль, люди дуже обмежені у своєму сприйнятті світу органами чуття, залишається заздрити деяких здібностям тварин. Проте з розвитком технологій, з'являються нові цікаві можливості. На приклад є пристрій, що дозволяє трансформувати кольоровий спектр у звукові хвилі. Таким чином люди, що не бачать кольорів, можуть відчувати їх, включаючи інфрачервоні та ультрафіолетові промені. Про це можна прочитати у статті: Робокопы: Пришла ли эра киборгов.
Більше читайте тут:
Joe Smith. Your field guide is wrong: a bird's eye view of the world.
10 Examples of how animals see - images that show us the world through their eyes
How is hawk vision better than human vision anatomically (eye components and visual cortex)?
4 Extreme Adaptations that Make Seabirds the Masters of Sea and Sky

Міграція небезпечна?

Поки ми готуємося до зими - робимо закрутки, утеплюємо будинки, купляємо теплий одяг, більшість птахів змушені покидати рідну домівку і вирушати у довгу небезпечну мандрівку. Подорож задля життя.

Насправді багато птахів, таких як ластівки, лелеки, зозуля долають тисячі кілометрів щороку між гніздовими місцями та територією зимівлі. Вони пролітають над різними країнами і змушені робити зупинки для того, щоб відновити сили. Щоб краще уявити, як це виглядає - перегляньте відео, де відображена міграція Лелеки білого.

Міграція - це чудо, яке до сих пір не має однозначної відповіді серед науковців. Птахи здійснюють сезонні перельоти для виживання, покидаючи території, де зникають або зменшуються доступні ресурси. Критичними для виживання є кормова база та місця для гніздування. У північній півкулі весною умови є сприятливими для розмноження та вигодовування пташенят завдяки доступності комах та інших кормів. З наступанням холодів птахи відлітають у місця із сприятливішими умовами. Тобто птахи втікають не так від холоду, як від голоду, який він приносить.

Типи міграції

Всі добре знають, що горобці не здійснюють міграції - ми бачимо їх щодня в містах та селах. Те саме стосується голубів, граків та багатьох інших видів птахів, які "нікуди не діваються".


Повзик - осілий птах лісів, парків та садів. Взимку переходить на рослинний корм. На відміну від інших осілих видів, робить запаси корму на зиму - ховає букові та грабові горішки в щілини кори дерев.


Синиця велика, так само як і інші види синиць є кочовим птахом. Об'єднуючись у змішані зграї з підкоришниками, дятлами, вони переміщуються на невеликі відстані у пошуках корму. Такі зграйки починають формуватися  вже вкінці серпня.


Ближніми мігрантами називають птахів, які долають не більше, ніж 2500 км від гніздових до зимових терторій (Фесенко, 2002). Існує підхід, коли про категорію мігранта судять не за відстанню, а за тим, чи він перелітає в інакший погодно-кліматичний пояс. На приклад, жайворонок польовий є типовим ближнім мігрантом.


Дальніми мігрантами ми називаємо птахів, які долають великі відстані і досягають тропічних регіонів. Це види птахів, які гніздяться в помірному кліматичному поясі, а зимують південніше зимового розташування полярного кліматологічного фронту - тобто в субтропічному, тропічному або екваторіальному поясах. До таких далеких подорожніх відноситься, на приклад, серпокрилець чорний, якого на гніздуванні ви зустрінете і у Львові просто в центрі міста, і в Мелітополі, і в Києві. Прилітає він весною в травні (порівняно з іншими перелітними птахами - це пізно), а в Африку відлітає вже в серпні.

Через захід України проходить Понтійський (Чорноморський) міграційний шлях, по котрому летять птахи зі Скандинавії, північно-східної частини Росії, Білорусі, Прибалтики. По континенту багато видів птахів, за сприятливих умов, летять широким фронтом, але в основному по долинах рік (річкові пролітні шляхи). Ці дані підтверджуються зараз широкомасштабним кільцюванням птахів і отриманням зворотів (джерело).

По дорозі птахи стикаються з багатьма викликами: знищення та деградація їхнього середовища, втрата життєво важливих для них місць зупинки, на приклад прибережних водно-болотних угідь. Крім того браконьєрство, отруєння через використання пестицидів, забруднення середовища, зіткнення з технічними спорудами, які непродумано встановлені (на приклад лінії електропередач та вітряки).

Через це природні сезонні міграції перетворюються в справжню боротьбу за виживання. Понад 40% мігруючих видів зменшують чисельність і приблизно 200 з них є під загрозою зникнення (за даними BirdLife International).

Фесенко Г.В. Дифференциация птиц на ближних и дальних мигрантов с учетом погодно-климатического фактора

Канікули осоїда

Міграція - щорічне явище в світі птахів, що зачіпає більшість видів. Багато денних хижих видів також мігрують. Найбільше інформації про перельоти птахів можна дізнатися за допомогою супутникового відслідковування.

Самка осоїда (Pernis apivorus) з прикріпленим трансміттером розпочала подорож на Північ 20 квітня 2015 року і досягла Фінляндії 2 липня. Тобто за 42 дні цей птах пролетів 10 000 км, що в середньому становило 230 км щодня.

Вона провела більшу частину аустрального літа (літо в пд півкулі) в околицях міста Рейц у штаті Фрі Південної Африки. Після прильоту, вона очевидно провела бореальне літо (літо в пн півкулі) у Фінляндії.

Що цікаво - це чіткий прямий маршрут польоту, на який вона повернулася після декількох поворотів (без GPS :) )