Поки ми готуємося до зими - робимо закрутки, утеплюємо будинки, купляємо теплий одяг, більшість птахів змушені покидати рідну домівку і вирушати у довгу небезпечну мандрівку. Подорож задля життя.
Насправді багато птахів, таких як ластівки, лелеки, зозуля долають тисячі кілометрів щороку між гніздовими місцями та територією зимівлі. Вони пролітають над різними країнами і змушені робити зупинки для того, щоб відновити сили. Щоб краще уявити, як це виглядає - перегляньте відео, де відображена міграція Лелеки білого.
Міграція - це чудо, яке до сих пір не має однозначної відповіді серед науковців. Птахи здійснюють сезонні перельоти для виживання, покидаючи території, де зникають або зменшуються доступні ресурси. Критичними для виживання є кормова база та місця для гніздування. У північній півкулі весною умови є сприятливими для розмноження та вигодовування пташенят завдяки доступності комах та інших кормів. З наступанням холодів птахи відлітають у місця із сприятливішими умовами. Тобто птахи втікають не так від холоду, як від голоду, який він приносить.
Типи міграції
Всі добре знають, що горобці не здійснюють міграції - ми бачимо їх щодня в містах та селах. Те саме стосується голубів, граків та багатьох інших видів птахів, які "нікуди не діваються".
Повзик - осілий птах лісів, парків та садів. Взимку переходить на рослинний корм. На відміну від інших осілих видів, робить запаси корму на зиму - ховає букові та грабові горішки в щілини кори дерев.
Синиця велика, так само як і інші види синиць є кочовим птахом. Об'єднуючись у змішані зграї з підкоришниками, дятлами, вони переміщуються на невеликі відстані у пошуках корму. Такі зграйки починають формуватися вже вкінці серпня.
Ближніми мігрантами називають птахів, які долають не більше, ніж 2500 км від гніздових до зимових терторій (Фесенко, 2002). Існує підхід, коли про категорію мігранта судять не за відстанню, а за тим, чи він перелітає в інакший погодно-кліматичний пояс. На приклад, жайворонок польовий є типовим ближнім мігрантом.
Дальніми мігрантами ми називаємо птахів, які долають великі відстані і досягають тропічних регіонів. Це види птахів, які гніздяться в помірному кліматичному поясі, а зимують південніше зимового розташування полярного кліматологічного фронту - тобто в субтропічному, тропічному або екваторіальному поясах. До таких далеких подорожніх відноситься, на приклад, серпокрилець чорний, якого на гніздуванні ви зустрінете і у Львові просто в центрі міста, і в Мелітополі, і в Києві. Прилітає він весною в травні (порівняно з іншими перелітними птахами - це пізно), а в Африку відлітає вже в серпні.
Через захід України проходить Понтійський (Чорноморський) міграційний шлях, по котрому летять птахи зі Скандинавії, північно-східної частини Росії, Білорусі, Прибалтики. По континенту багато видів птахів, за сприятливих умов, летять широким фронтом, але в основному по долинах рік (річкові пролітні шляхи). Ці дані підтверджуються зараз широкомасштабним кільцюванням птахів і отриманням зворотів (джерело).
По дорозі птахи стикаються з багатьма викликами: знищення та деградація їхнього середовища, втрата життєво важливих для них місць зупинки, на приклад прибережних водно-болотних угідь. Крім того браконьєрство, отруєння через використання пестицидів, забруднення середовища, зіткнення з технічними спорудами, які непродумано встановлені (на приклад лінії електропередач та вітряки).
Через це природні сезонні міграції перетворюються в справжню боротьбу за виживання. Понад 40% мігруючих видів зменшують чисельність і приблизно 200 з них є під загрозою зникнення (за даними BirdLife International).
Немає коментарів:
Дописати коментар