Вище жайворонка в небі я, гірський перевал...

Що ми шукали на гірському перевалі? Не сліди ведмедя, і навіть не вовків. На перший погляд зовсім незвичного для гір птаха - глухаря. Виявляється, навіть в горах є придатні місця для цих вибагливих рідкісних птахів.
Вище лісу, поміж ялівцю ми шукали токовища глухарів...

Середина квітня, ми під дощем по снігу, болоту, через потічки та повалені від старості дерева "прочесували" схил гори. І все-таки зустріли цих загадкових диких курей.

Глухар (Tetrao urogallus) - рідкісний вид з ряду Куроподібних, занесений до Червоної Книги України. У середині квітня, саме тоді, коли в лісі ще лежить сніг, птахи збираються на місцях токування. Самці прилітають увечері й сідають на деревах навколо місця токування. Власне токування починається ще до світанку. Трохи пізніше з'являються самки. Вони сідають на землю і далі токують в снігу. При цьому у самців часто доходить до бійок. 

Пізніше самиця відкладає 7—9 яєць у вистелене сухою травою заглиблення в ґрунті. Через 22—25 днів вилуплюються пташенята. Вони розвиваються дуже швидко — через два тижні вже можуть злітати на дерево.

Інтенсивне лісокористування, випасання великої рогатої худоби і туризм у місцях токування і насиджування, а також браконьєрство сильно "підривають" популяції глухаря.