з вікна високоповерхівки

Так люблю той Львів, що бракує ми слів, але живу я на Сихові/Левандівці/Топольній/Стрийській... Невже там теж живуть птахи? Так, так, так! В містах формуються (увага, нове слово) синурбійні популяції птахів.

Отож прокидаєтесь рано (із сонечком), відчиняєте віконце і прислухаєтесь. Із сонної тиші лунає хрипле прокашлювання (у когось не вдається розспівка?). Це горихвістка чорна. Маленька сіра пташка в природі звикла заселяти скелі. В місті замінником каменю є будівлі з шпаринами, вентиляційними віконцями. Самець істотно відрізняється від самки. Чому називається "горихвістка"? Вартує раз побачити її, і питання зняте.

Фото з Вікіпедії

Хоча варіацій на тему пісні у великої синиці багато (репертуар синиці великої), але вочевидь ви її впізнали одразу. Гніздо так само робить в закритих щілинах, бо в лісі синиця гніздиться в дуплах.

Автор: Sławek Staszczuk

Далеко не в кожному місті зранку можна почути мелодійний спів чорного дрозда. Навіть на сході України такого задоволення немає. Львів'янам пощастило — наші дрозди живуть в місті цілий рік, прикрашаючи його весною неповторним співом. Через втрату перелітності відбулась екологічна ізоляція "міських" дроздів і вони не змішуються з природними. Тому не велика рідкість побачити часткового або повного альбіноса цього виду в містах. Детальніше можете нагадати з попередньої статті про дрозда.

Фото: Arnstein Rønning

Співи синиць, дроздів та горихвісток перемежовані піднесеним щебетанням зеленяків та ціньканням вівчариків-коваликів.

Раптом ці всі пісні перебиває брутальний крик на даху. Сойки влаштували територіальні "розборки". Але чому так рано? Це ж неможливо спати під ці дикі крики! Особливо, якщо з ними починають сваритися галасливі сороки. Але така вже їхня вдача і ніц не вдієш.

А ще жителі високоповерхівок мають хорошу можливість спостерігати за справжніми соколами, що оселяються буквально в нас над головою. Боривітер робить гнізда у вентиляційних віконцях.
Поки стоїте на кінцевій в черзі — позадирайте голову. Цікаво ж!

Фото: Северин Горай

Не в образу гракам та галкам, що згадала їх в останню чергу. Навесні вони будують свої "багатоповерхівки" — спільні гніздові колонії на деревах. Восени та взимку разом здійснюють добові міграції — зранку на пошуки їжі в місто і за межі, ввечері — на спільну ночівлю в якийсь парк або ліс.

Галці справді личить жіноче ім'я. Голос у них верескливий, дуже виразний і видається по-людськи емоційним. Якщо летить велика зграя воронових, то навіть 10% галок будуть здіймати більше шуму, ніж 90% граків. А погляньте-но в ці блакитні очі! 

Автор фото: Rafal Komorowski

Граків часто називають воронами (передам їм, щоб не ображалися). Їх часто можна побачити між будинками на газонах, вздовж доріг, на полях та смітниках. І хоча всі знають граків за звуком "Каррр!", проте і вони весною співають, добуваючи з своїх горлянок клекотання, стукіт, і навіть мелодію. 

Надихайтеся пернатими з вікна, а коли можна буде вийти до них поближче, стільки нових відкриттів вас чекатиме!