Чому раніше у Львові не було "таких великих-великих голубів"? Чи завжди тут жили сороки та сойки? І чи будили чорні дрозди зранку Франца Йосифа?
Не завжди "крилате" населення Львова було таким, як зараз. Все змінюється та пристосовується. Мова іде про процес синурбізації популяції птахів. Коротко про термінологію:
Популяція - це територіально відокремлена група певного виду організмів, для якої характерне вільне схрещування, використання спільних ресурсів, вплив певних чинників середовища.
Синурбізація - це певний тип адаптації птахів до життя в антропогенному середовищі. Постійна наявність джерел корму та місць гніздування, відсутність пресу хижацтва, а також охорона птахів людиною створюють передумови для зростання чисельності і щільності популяцій птахів.
Синурбійна популяція птахів - це група тварин, які пристосувалися до життя в місті, змінивши для цього свої звичні ритми (добові, сезонні), поведінку.
Тобто грубо кажучи - це група птахів певного виду, яка стала типовими "міськими пацанами". Вони знають де є хавчик та чітко вивчили розміщення смітників, їх ритм життя залежить вже не від сонечка, а від вуличних ліхтарів, вони не шугаються двоногих істот, їх шлюбна пісня зазвичай гучніша та іноді видозмінена, щоб прорватися через шумове поле міста.
Характерним прикладом найвищої стадії синурбізації, коли не лише окремі популяції, а види в цілому втрачають здатність існувати без людини або поза межами населених пунктів, є горобець хатній.
На якомусь етапі розвитку людства, міста заселила садова, або кільчаста горлиця. Вона може жити лише поблизу людського житла або в ландшафтах, де ведеться господарська діяльність.
Не так давно у Львові з'явилися синурбійні популяції припутня, раніше дикого лісового голуба. Зараз він спокійно гніздується в парку І.Франка у центрі Львова, в той же час залишаючись диким в "диких" місцях.
Хорошим прикладом синурбізації в європейських містах є дрізд чорний. Через мелодійну гучну пісню його часто плутають із солов'єм. Колись цей вид був зовсім диким лісовим птахом, проте з початку ХІХ ст. поступово почав заселяти німецькі парки. Ця експансія продовжувалася і у ХХ ст. та сягнула заходу Польщі, а до середини століття дійшла до лінії Калінінград-Варшава-Брно-Софія. Відносно недавно північно-східна межа цих синурбізованих чорних дроздів сягнула Осло, Хельсінкі, Санкт-Петербургу, Києва та Полтави.
У Львові чорні дрозди вперше почали гніздитися та зимувати в 1953-1954 рр. Вже з кінця 1950-х такі випадки стали частішими, а з другої половини 1960-х відмічається початок регулярного гніздування дрозда чорного у Львові.
Більше читайте тут:
Кукшин О.О., Бокотей А.А. СИНУРБІЗАЦІЯ ТА ЗМІНИ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДРОЗДА ЧОРНОГО В ЄВРОПІ ТА УКРАЇНІ // Наук. зап. Держ. Прир. музею. Випуск 32 Львів, 2016 С.91-102
https://extension.arizona.edu/sites/extension.arizona.edu/files/pubs/snr0704-all.pdf#page=55
Не завжди "крилате" населення Львова було таким, як зараз. Все змінюється та пристосовується. Мова іде про процес синурбізації популяції птахів. Коротко про термінологію:
Популяція - це територіально відокремлена група певного виду організмів, для якої характерне вільне схрещування, використання спільних ресурсів, вплив певних чинників середовища.
Синурбізація - це певний тип адаптації птахів до життя в антропогенному середовищі. Постійна наявність джерел корму та місць гніздування, відсутність пресу хижацтва, а також охорона птахів людиною створюють передумови для зростання чисельності і щільності популяцій птахів.
Синурбійна популяція птахів - це група тварин, які пристосувалися до життя в місті, змінивши для цього свої звичні ритми (добові, сезонні), поведінку.
Тобто грубо кажучи - це група птахів певного виду, яка стала типовими "міськими пацанами". Вони знають де є хавчик та чітко вивчили розміщення смітників, їх ритм життя залежить вже не від сонечка, а від вуличних ліхтарів, вони не шугаються двоногих істот, їх шлюбна пісня зазвичай гучніша та іноді видозмінена, щоб прорватися через шумове поле міста.
Характерним прикладом найвищої стадії синурбізації, коли не лише окремі популяції, а види в цілому втрачають здатність існувати без людини або поза межами населених пунктів, є горобець хатній.
На якомусь етапі розвитку людства, міста заселила садова, або кільчаста горлиця. Вона може жити лише поблизу людського житла або в ландшафтах, де ведеться господарська діяльність.
Не так давно у Львові з'явилися синурбійні популяції припутня, раніше дикого лісового голуба. Зараз він спокійно гніздується в парку І.Франка у центрі Львова, в той же час залишаючись диким в "диких" місцях.
Хорошим прикладом синурбізації в європейських містах є дрізд чорний. Через мелодійну гучну пісню його часто плутають із солов'єм. Колись цей вид був зовсім диким лісовим птахом, проте з початку ХІХ ст. поступово почав заселяти німецькі парки. Ця експансія продовжувалася і у ХХ ст. та сягнула заходу Польщі, а до середини століття дійшла до лінії Калінінград-Варшава-Брно-Софія. Відносно недавно північно-східна межа цих синурбізованих чорних дроздів сягнула Осло, Хельсінкі, Санкт-Петербургу, Києва та Полтави.
У Львові чорні дрозди вперше почали гніздитися та зимувати в 1953-1954 рр. Вже з кінця 1950-х такі випадки стали частішими, а з другої половини 1960-х відмічається початок регулярного гніздування дрозда чорного у Львові.
Фото: Олексій Дубовик
Більше читайте тут:
Кукшин О.О., Бокотей А.А. СИНУРБІЗАЦІЯ ТА ЗМІНИ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДРОЗДА ЧОРНОГО В ЄВРОПІ ТА УКРАЇНІ // Наук. зап. Держ. Прир. музею. Випуск 32 Львів, 2016 С.91-102
https://extension.arizona.edu/sites/extension.arizona.edu/files/pubs/snr0704-all.pdf#page=55
Немає коментарів:
Дописати коментар