Хоч мале, та завзяте

Зайшли в ліс і натрапили на яр або струмок? Зупиніться на деякий час і прислухайтесь уважно. Швидше всього ви почуєте тут тріскотіння або дзвінку пісню волового очка (тільки не питайте мене, чого воно так називається:) ). Можете не задирати голову - цей пташок не сидить високо на деревах, його пісня лунає з кущів або із землі. 

Ця маленька спритна пташка гніздиться при землі, там же харчується і співає. Гніздо волове очко будує під корчами чи пеньками, в купі хмизу або невисоко над землею. Особисто я спостерігала цікавий випадок гніздування на висоті 2 м. Гніздо було розташоване над умивальниками в дитячому таборі і під ним декілька разів на день товклися табуни галасливих дітисьок. Незважаючи на гамір, батьки сумлінно годували пташенят (які, надіюся, успішно вилетіли з гнізда).

Якщо ви неподалік від гнізда, або просто заблизько підійшли до птаха, неодмінно почуєте тріскотіння. Недарма одна із назв цього птаха - тріщ. А якщо захочете роздивитися його - дзуськи! Поведінкою чимось нагадує мишку - спритне і ледве встигнеш глянути як воно шурх у хащі.
Крихітне волове очко залишається в нас зимувати, тому його можна почути протягом всього року. Зараз в парках Львова ви почуєте голосну і впевнену пісню, яка може повторюватися раз за разом з паузами лише, щоб подих перевести. Якось я нарахувала 25 виконань пісні підряд.
Проте яким би обережним не був птах, весною він обов'язково відреагує на звуки конкурента. Якщо ви увімкнете запис його пісні - волове очко підлетить дуже близько. І надивитесь, і нафотографуєте.

Цікавих спостережень!

Фото: Ганна Кузьо, Victor Kalinskiy