Бачити, чути, знати

У лісі весною можна отримати купу задоволення - спостерігати за птахами, слухати, як скриплять дерева, запхати руки в слизьку купу жаб'ячої ікри, видивлятися гнізда, ловити метеликів, нюхати первоцвіти...
Ми розважалися, як могли :)

Нагадали і/або вивчили пісеньки місцевих пташок: вівчарика-ковалика, вільшанки, синиці великої та блакитної, дятла звичайного (БПД) та сивої жовни, зяблика (річард), повзика (сигналізація), шпака та волового очка.

Над нами ширяла пара канюків, пролетів бузько і постійно гасали дятли сюди-туди. А потічок Марунька тихо звивається між деревами, обіймаючи зарості хвоща і чагарників.

А, коли ми вийшли з лісу, нас проводжав крук своїм солідним "крааа".

Топ 5 весняних співаків

Кого не захоплює мелодійний пташиний спів? Він надихав поетів та музикантів, він же так часто піднімає нам настрій. Але часто ми його і не помічаємо.
Приходить весна, теплішає і щось змінюється - "весною чути", кажуть. Коли ми йдемо з дому на зупинку, відчуваємо, що крім тепла ще щось додалося в повітрі. А що? - нові звуки. Тепер, коли проходитиме парком чи сквером - прислухайтесь до них.

А тепер давайте познайомимось з найгучнішими співаками цієї весни:

Зяблик

Саме його весела пісня змушує нас глибоко вдихати повітря, насолоджуючись весною. Зовнішньо він нагадує стрункого горобця, але яскравіший - з рожевою грудкою, зеленим надхвістям  і двома полосами на крилі (за ними легко відрізнити цей вид).
Цікавим є те, що самці, пісня яких у Львові лунає ще з кінця лютого, прилітають раніше за своїх подруг. Самки летять окремо і з'являються на декілька тижнів пізніше.

Самець зяблика. Фото: Кузьо Г.

Самка зяблика. Фото: Кузьо Г.

Так, як вид заселяє усі міські парки і навіть невеликі свери, раджу прослухати різні типи звуків зяблика: пісню, "пінькання" та "рюмсання". Запам'ятали? - тепер ви вже без проблем впізнаєте його навіть на слух.

Повзик

Особисто для мене пісня повзика асоціюється з "солов'єм-розбійником". Підходиш до джерела звуку, дивишся - а це пуцвірок, менший за долоню. Таке мале, а таке завзяте! Войовничі гучні посвисти ви ймовірно вже не раз чули ще взимку. Повзик відноситься до зимуючих птахів, але саме зараз він виливає свій весняний настрій у пісню. Крім пісні, повзики спілкуються між собою спеціальними звуками. А так звучить їхній сигнал тривоги.
Повзики будують гнізда в дуплах дерев на висоті від 4 м. Коли самець співає, він сідає на гілку неподалік від майбутнього житла і якомога голосніше кричить (тобто співає :) ). А перегукуються повзики, водночас повзучи по стовбуру чи вибираючи звідти корм.

Повзик збирає грунт для заліплювання льотка. Фото: Кузьо Г.

Дрізд чорний

Самець чорного дрозда. Фото: Кузьо Г.

Пташиний хор найповніше звучить зранечка, як тільки сонечко встане. На відміну від більшості співочих птахів, чорний дрізд не дуже активно співає зранку. Найвиразніше його голос ви почуєте вже в сутінках або перед дощем, коли все решта затихає. І пісня його не різка, вона не рве простір, не випирає, не перекрикує, а ніжно переливається в повітрі. Особисто для мене - це ідеальна пісня.

Після тихого концерту дрізд цвірррчить починає "влягатися спати", виходить на зв'язок із сусідами.

Більше статей про чорного дрозда:

Що шпаки роблять зараз у Львові?
Затишшя перед бурею? Ні, не чули
хмари, дощ, п'ятниця 13-го АЛЕ

Синиця велика

Самець синиці великої співає пісню. Фото: Кузьо Г.

Спів синички ми чули ще на початку лютого. Синиця - осілий вид, тобто вона зимує в нас. Це одна з причин, чому саме її простенька пісня перша закликає весну. Так, синиця не такий віртуоз, як зяблик чи чорний дрізд, але вона може видавати дуже багато різних звуків. Сонограми (тобто записи голосу) різних варіантів пісні шукайте в статті: А это веселая птица-синица.

Шпак

Нетипове харчування шпака. Фото: Кузьо Г.

Недарма про шпака я пишу вкінці. Шпак (рос. скворец) - напевно найвідоміший співочий птах. В школі більшість дітей виготовляють шпаківні, шпак фігурує у дитячих книжечках та віршиках.

Те, що ви всі добре знаєте про існування шпаків, я не сумніваюся. Але чи знаєте ви його пісню? Зараз шпаки дуже активні. Поспостерігайте за надзвичайно емоційним виконанням - ви не пожалкуєте! Цього замало чути - це потрібно бачити!
Зима зимою, а весна іде!

Птахи з вікна автомобіля

Куди б ви взимку пішли, щоб побачити якомога більше птахів? Більшість з вас напевно вибрала б ліс. Весною там насправді велике різноманіття пернатих. А от взимку - ні. Насправді в холодну пору більше птахів можна спостерігати на полях.

Навряд чи ви взимку зберетеся в поле, та ще й з дітьми. Але якщо ви часто подорожуєте автівкою - спробуйте якось повернути на польову дорогу і роздивитися навкруги.

Ще на ходу з вікна ви точно бачили хижих птахів, що сидять на дротах або деревах. Швидше за все - це канюк звичайний. Поширений мисливець на гризунів, якого несправедливо звинувачують у викраденні курей (тим частіше займаються яструби, ніж канюки).

Фото Sergey-Ryzhkov

Якщо ви зупинились і вийшли з машини, він швидше за все одразу втече. Тому шанси зазнимкувати його є лише з вікна. Поруч з ним можуть крутитися сороки або сойки, які полюбляють надокучати хижим птахам - сядуть на сусідній гілці і шумлять :)

2. Крук - цей чорнобривий красень часто шукає їжу на полях. Усі воронові птахи всеїдні, тут він може поживитися. Старі круки весь рік тримаються одне одного, молоді особини зараз лише шукають пару. Для залицяння вони використовують не лише "пісню", але і танець. Перевороти на льоту, сальто, обганялки - таке видовище варто побачити!

3. Снігурі. Так, саме тут ви швидше за все зустрінете цих красунчиків. Пташка-кулька. До нас прилітають зимувати снігурі з півночі. Проте зграї снігурів можуть складатися також з місцевих птахів, які гніздяться в цій місцевості. Зверніть увагу на те, чим відрізняються самці від самок.

4. Тепер беремося до менш помітних в'юркових птахів. Вівсянка звичайна - влітку ця цитринова пташка (наукова назва Emberiza citrinella) буде співати по окраїнах полів, а зараз їхні зграї можуть налічувати  від десятків до тисяч особин. Це вже як пощастить. Найчисельніші зграї в'юркових птахів можна спостерігати в розпал зими на полях з незібраним зерном. Можуть добувати корм на зарослих бур'янами пустищах. Своїми товстими дзьобиками вони вправно розлускують насіння.

5. Ще менш помітним є зеленяк - зверніть увагу на жовто-зелену полосу на крилі. Це не зелений горобець, але його далекий родич. А ще він мелодійно співає, а пересвисти зеленяків між собою наповнюють повітря приємним щебетанням.

6. Щиглики - дуже яскраві птахи. Їхня поведінка відрізняється від решти птахів - вони люблять збирати насіння бур'янів не із землі, а на рослинах, крутяться-вертяться, добуваючи корм. (УВАГА - ось для чого існують бур'яни :) )

А ось так виглядають щиглики в польоті (так ще коноплянка припасувалася в кадрі):

www.pbase.com/image/129291207

7. Думаю, що одна з найприємніших зустрічей на полі - це куріпка сіра. Дика курка наших земель. Куріпки - чудові метеорологи. Чим холодніше надворі, тим більшими зграями вони тримаються.

Ненажерлива синиця

Синиця велика (Parus major) - найбільш комахоїдна зі всіх видів синиць. Цим вона приносить велику користь сільському господарству та лісам. Ви коли-небудь спостерігали, як харчується ця непосидюща пташка: перелітає з місця на місце, крутиться-вертиться, повзає, висить вниз головою. Жодної миті не сидить на місці. Навіть взимку вона вишукує комах та їх личинок в сухих скручених листочках, бруньках та тріщинах кори. З акробатичною вправністю примудряється "просканувати" навіть найтонші гілочки дерев.

Окрім комах синиця велика у великій кількості поїдає садового павука (Epeira diadema), ним же на перших порах вигодовує пташенят. Ще синиці їдять смердючих клопів (Pentatomidae) (ура! хоч хтось їх поїдає) та волохату гусінь.

Біля вуликів синиці поїдають воскову міль (Gallerіa melonella). Це викликає логічні підозри у бджолярів, які звинувачують синиць у знищенні бджіл. Проте насправді якщо синиці і їдять бджіл, то лише хворих, дохлих бджіл або трутнів. 

Крім всього цього, синиці залюбки їдять сало (це ви добре знаєете) і... м'ясо. Буває, що мала ненажера ловиться в мишоловку, принаджена шматочком підсмаженого м'яса чи сала. 

А ще деякі представники виду - страшні забіяки. Можливо ви спостерігали бійки годівничках. Якщо посадити велику синицю в клітку з іншими птахами, вона часто забиває на смерть слабших, при цьому вона нерідко продзьобує череп та поїдає мозок жертви. Таке буває не лише в замкнутому просторі, але і на волі (УВАГА - відео містить сцени жорстокості).

Але не потрібно через це розчаровуватися в синицях і негативно до них ставитися - вони тваринки, які приносять багааато користі.

Література:

Жизнь птиц у нас дома. За Л.Б. Беме
Воинственский М. А. Пищухи, поползни, синицы УССР: біологія, систематика, хозяйственное значение.

6 дятлів Винниківського лісу

Якщо вам цікаво навчитися визначати усі види з родини Дятлові - дивіться лекцію "Дятли" від Ганночки Кузьо. А тут ми зупинимося на тих видах, які живуть в одному лісі на околиці Львова.
Дятел звичайний (його ж інколи називають великий строкатий дятел, або як це поширено серед російськомовних birdwatchers - БПД від болшой пестрый дятел).

Це найпоширеніший дятел України, живе і в глухому лісі, і в міському сквері. Ви вже його бачили і Вам нецікаво? - Навчіться відрізняти самку від самця %)

Дятел звичайний не вимогливий ні до "місця проживання", так і до вибору місця гніздування (де робити дупло). І хоча цей вид має деякі преференції, проте серед усіх видів дятлів, він найбільше здатний використовувати найрізноманітніші ресурси, які є "на місці". 

Дятел сирійський - він не завжди жив на території України. Вперше орнітологи його виявили у Закарпатські області у 1948 році. Згодом його знаходили в Чернівецькій та Тернопільській областях. За одне десятиліття він суттєво розширював свій ареал на північ та схід. Для Львова сирійський дятел став став звичайним видом.

Сирійський дятел - брат-близнюк звичайного дятла. У парках його зустріти - не проблема. Це level 2 для тих, хто вже добре знає звичайного дятла. Нескладно також навчитися впізнавати його за стуком. Він сповільнює "трель" і вони звучить немов горох, який розсипають на підлогу.
Крім зовнішніх відмінностей, "сирієць" займає інші види дерев для побудови дупел - надає перевагу тополі та липі. Якщо ви зустрічали коли-небудь дупло звичайного дятла, то могли чути галасливих дятленят (Співаючі дупла). На відміну від них, пташенята сирійського дятла сидять тихо навіть, коли дорослі повертаються "додому".

Дятел середній
Чисельність середнього дятла суттєво зменшилася протягом XX ст. В Європі він вже підлягає охороні (Пташина директива).

Найбільше, що привертає увагу - це яскраво-червона "шапочка". Він меншого розміру, ніж звичайний та сирійський дятли і має дуже специфічний голос.
Дятел середній, так само як і звичайний не роблять дупло в будь-якому дереві: при побудові вони надають перевагу мертвим деревам, якщо їх достатньо в лісі, особливо якщо на них ростуть трутовики; серед усіх дерев на гніздовій ділянці вибирають "грубші", тобто з більшим діаметром, ніж оточуюючий деревостан. Через ураження грибами, деревина стає мякшою, її легше довбати, що важливо для середнього дятла, адже м'язи в нього не такі сильні, як в більших видів дятлів.

Дятел білоспинний
В Європі це один із найрідкісніших дятлів і зникає він лише через те, що заселяє старовікові листяні ліси - його чисельність напряму залежить від рубок.

В Україні цей вид рідкісний - але біля Львова є шанси його зустріти. Він більший за попередніх видів, а ще в нього біла спина :)


Жовна сива

Усі види роду Жовн особливі. Побачите цього крикливого дятла - самі зрозумієте. На запис голосу вони реагують миттєво, таким чином їх можна приманити і роздивитися.


Жовна чорна

Найбільший дятел України з найкрасивішим голосом. Прислухайтесь, як будете в лісі. А ще він робить величееезні дупла. Ось такі:

Усі види, крім звичайного дятла охороняються у Європейському Союзі - їх ви можете знайти у списку "Пташиної" директиви, як види, що потребують особливої уваги. Так що це вам не просто дятли - вони незамінні в природі.

А тепер level up - трішки професійних підказок від фахівців.

Як відрізняти стукіт різних видів дятлів? На схемі стукоту по черзі наступні види дятлів: сива жовна, зелена жовна, чорна жовна (самець, самка), сирійський дятел, звичайний дятел, малий дятел, трипалий дятел, білоспиний дятел. Послухайте їхнє барабанення, і порівняйте із схемою. На приклад два подібних дятли, які живуть поруч у наших парках - звичайний та сирійський. Їхня трель відрізняється ритмом - сирійський дятел прискорюється наприкінці.

Матеріали:
Грищенко В.Н., Яблоновская-Грищенко Е.Д. Использованиебиоакустических методов в фаунистических исследованиях

Марисова И.В., Бутенко А.Г. Материалы к распространению и экологии сирийского дятла Dendrocopos syriacus на Украине
Pasinelli G. Nest site selection in middle and great spotted woodpeckers Dendrocopos medius & D. major: implications for forest management and conservation
Carlson A. The effect of habitat loss on a deciduous forest specialist species: the White-backed Woodpecker (Dendrocopos leucotos)

10 птахів, яких можна побачити на прогулянці з дитиною

Якщо ви хочете разом з дітьми провести вихідний день, а їм (або вам) уже набридли мультфільми та комп'ютерні ігри - підіть з ними на прогулянку.

Коли взимку зайти в ліс - там можна насолодитися тишею і скрипом дерев. Найбільше звуків видаватиме хрускіт гілочок під ногами, який нагадуватиме, що взимку природа відпочиває. Птахів тут зрідка зустрінеш - раптовий барабанний стукіт дятла, перегукування повзиків на високих тонах або попискування синиць може потішити вухо. Якщо пощастить - почуєте крики канюка або низьке каркання крука. Більшість співаків полетіли "на гастролі" і повернуться аж в березні-квітні.

Проте в міських парках шанси зустріти птахів набагато більші. Є птахи, які в природі відлітають у вирій, а натомість у місті залишаються зимувати. Тут тепліше і завжди є чим підживитися. Зрозуміло, що виживати взимку можуть лише зерноїдні птахи. Ті, хто любить поласувати соковитими хробачками або гусінню, взимку харчуються горобиною, обліпихою, глодом, калиною або навіть омелою.

1.Саме таким є чорний дрізд. Весною він виспівує довгі трелі, а зараз лише цвірчить або голосно свариться з переляку (голос). Роздивіться уважно цих птахів і ви помітите, що самці вугільно-чорні з помаранчевими дзьобами, а самочки - коричневі без яскравих "нот".




2. Часто на кущах обліпихи чи горобиніи взимку можна побачити зграї пістрявих птахів середнього розміру: більші за горобця, але менші від голуба. Це родичі вищезгаданого чорного дрозда - чикотні. Прислухайтеся до його голосу і запитайте дитину, чому ж він називається так - "чикотень"?

3-4. Ви вже підійшли до годівнички? Тут ви впізнаєте напевно синиць - велику та блакитну. Якщо причаїтися на декілька хвилин з дитиною, можна "підглянути", як вони їдять. Зверніть увагу на відмінності двох сестер - велика синиця більша, має жовтий живіт і чорну шапочку; блакитна синиця дрібніша, більше блакитної, ніж зеленої барви. Можете погратися в гру "знайди відмінності". Можете порівняти голоси великої та блакитної синиць.

5. Наберіться терпіння і ви побачите на годівничці повзика. Цього крикуна дуже легко впізнати за поставою і манерою рухатися - він єдина пташка, яка вміє повзати вниз головою по стовбуру дерева. В щілинах кори він запасає на зиму різні смаколики - насіння, букові горішки, але охоче прилітає і сюди.



6. Зеленяк - це не зелений горобець. І впізнати його найлегше за жовтою полосою на крилі. Ці незнані птахи насправді досить численні взимку. Зазвичай вони тримаються зграями по декілька десятків і кочують містом в пошуках поживи. Тому не дивуйтесь, якщо почуєте їхні ніжні голоси десь на деревах між багатоповерхівками.


7. Снігур - найяскравіший зимувальник наших країв. В парках не так вже й часто їх побачиш, але зустріч буде незабутньою. Зверніть увагу дитини на те, наскільки самець якскравіший за самку. Їхні товсті дзьобики пристосовані саме для розлускування насіння - це типові зерноїдні птахи. Перемовляються снігурі подібно до звуку дитячої резинової іграшки.



8. Усім дітям цікавіше побачити щось велике і яскраве. Не треба далеко від дому йти, щоб зустріти сороку. Сорока білобока граційно балансує довгим хвостом і займається своїми справами. Але якщо ви зупинитеся на неї подивитися, вона одразу кине на вас недовірливий погляд і відлетить. Ну і хто не чув її "скре-ке-ке"?



9. Велика пташка з яскраво блакитними перами на крилі - це сойка. Це компанійські крикливі птахи - вони збираються по 3-5 або і більше і можуть такого галасу наробити, що вся околиця чує. Придивіться з дитиною - чим зараз займається сойка? За ними завжди цікаво спостерігати.



10. Граків часто ображають, називаючи чужим ім'ям "ворона". Зверніть увагу дитини на те, що грак має повністю чорне оперення на відміну від сірої ворони і сивий дзьоб. Граки завжди тримаються групами, часто ходять по землі, шукаючи корм. Прислухайтесь до їхнього голосу, вони теж інколи видають цікаві звуки.



Не забудьте взяти до годівнички трохи смаколиків для птахів: несолене насіння соняшника, гарбуза, крихти хліба, можете навіть побалувати пернатих друзів несоленим сальцем і вареною картоплиною "в мундирі". Більше про підгодовування птахів можете прочитати 10 підказок для підгодовування птахів взимку. Якщо Ваша малеча самостійно підготує обід для пернатих друзів, така прогулянка буде незабутньою! Цікавих спостережень!

Кого кличе лебідь-кликун?

Всі ми добре знаємо поширеного на території України лебедя шипуна. Він гніздиться на багатьох водоймах, зимує на незамерзаючих водоймах, тому з його визначенням проблем -немає. Набагато рідкіснішим є його північний брат - лебідь-кликун. Він відрізняється поставою на воді і жовтим дзьобом, шию тримає прямо.

Лебідь-кликун - північний вид: гніздиться від Скандинавії до Чукотки. А в Україні його можна побачити зазвичай в міграційний та зимовий період на тих самих незамерзаючих водоймах, що і лебедя шипуна (наприклад, водосховища електростанцій). 

Науковці виявили факт гніздування цього рідкісного лебедя лише в Чорнобильській зоні. Насправді лебідь-кликун гніздився на території України у XIX ст., але поступово зник. Тому ця сучасна знахідка є першою за багато десятиліть. Так, як кликун є північним видом, мова іде про розширення його ареалу на південь - крім України, виявлені гніздові пари в Білорусі. 

Фото: С,Домашевський

Назва "кликун" стає зрозумілою, якщо почути його дикий заворожуючий голос 

19 та 20 століття стали випробуванням для багатьох птахів і лебідь-кликун не виняток. Масштабне перетворення природних біотопів стало сильним ударом і його чисельність значно знизилась по всьому ареалу поширення. Вперше науковці організовано провели підрахунок чисельності цього виду аж у 1995 році і виявили, що 60% цих птахів харчуються на полях, як гуси, а найбільша кількість їх зимує в Данії та Німеччині (Laubek et al., 1999). Найбільше вони полюбляють  зупинятися на полях озимої пшениці, чим викликали незадоволення фермерів (Laubek, 1994) - отакий-то конфлікт інтересів! Взагалі вперше харчуватися на полях ці лебеді стали у 1960-х роках, до того в міграційний період невелика кількість лебедів-кликунів харчувалася на стерні та пасовищах, а в нормі вони харчуються на водоймах. Причиною таких змін в харчуванні стало забруднення водойм та поява привабливого доступного корму на полях. 

http://www.birdlife.org/datazone/speciesfactsheet.php?id=369

http://wildfowl.wwt.org.uk/index.php/wildfowl/article/view/962

Гащак С.П. О гнездовании лебедя-кликуна Cygnus cygnus в Чернобыльской зоне Украины.