Біла ворона

Біла ворона по небу летіла. 

Летіла, втомилась, на дерево сіла.

 – «Яка ж ти потворна! Яка ж ти гидка! – 

Все каркали чорні. – Живе як така?!

Що таке альбінізм?

Кожен вид птахів має специфічне забарвлення оперення, яке більш або менш строго є типовим та незмінним. Проте у птахів, як і в інших тварин, існують колірні варіації: альбінізм – забарвлення в білий, ксантизм – в жовтий, еритризм – в червоний та меланізм – в чорний колір. Найчастіше в природі спостерігають тварин альбіносів та меланістів. 

Альбінізм в його різних формах може бути визначений як повна або часткова відсутність або пригнічення нормальних кольорових пігментів. Чистий альбінос в строгому сенсі - це особина, в якої немає кольорових пігментів в будь-якій частині оперення або м'яких частин. Пальці,
ноги та дзьоб зазвичай  жовтувато-білі або рожеві, а очі видаються рожевими через відсутність очного пігменту меланіну, що дозволяє бачити колір крові в капілярах через сітківку. в
часткові альбіноси нормальна забарвлення присутній в різного ступеня і
м'які частини можуть або не можуть бути порушені, але райдужки завжди
зазвичай пігментовані. Частковий або неповний альбінізм може бути симетричним
або асиметричними, причому останній є найбільш частим.

Повний альбінос серпокрильця чорного: http://bit.ly/2tNHW3Q

 

В деяких парках Львова подекуди можна спостерігати часткових і навіть повних альбіносів птахів. Серед наших спостережень найчастіше ними є чорні дрозди, які зовні виглядають не чорними, а чорно-білими. Це не випадково, адже найчастіше альбінізмом «страждає» саме дрізд чорний. У Списку птахів Великої Британії та Ірландії серед 200 птахів з альбінізмом, 27% припадає на цей вид.

Найчастіше альбінізм є зумовлений генетичними факторами. В екологічно ізольованій міській популяції існує набагато більша ймовірність схрещування близькоспоріднених особин, які є гетерозиготними за ознакою альбінізму, ніж у сільській місцевості. Ця ознака є рецесивною, тобто ген "із забарвленням" буде домінувати над геном "із альбінізмом". Тому шанси появи на світ пташенятка із альбінізмом невеликі. Крім того, в природних умовах діють жорсткі правила природного добору, які у містах не так виражені - більша смертність альбіносів від хижаків, можливі труднощі при спробі знайти партнера (нетипове забарвлення може не привабити, а навпаки відштовхнути).
Існує цікава історія про "білих ворон", точніше круків, на півночі Європи. Протягом 1794-1902 років на Фарерських островах спостерігали круків із однаковим проявленням часткового альбінізму. Їм навіть дали окрему підвидову назву: Corvus corax varius. 

Така сама мутація виникла на острові Ісландія, проте була дуже рідкісною. Як зникли ці часткові альбіноси? Все дуже банально - вони стали цікавим об'єктом для колекціонерів і їх вистріляли. Селянам платили хороші гроші за тушку такого птаха і методом вибіркового відстрілу усі ці "білі ворони" були винищені. Ну, зате в деяких музеях тепер є чучела з цих птахів.

Чучело птаха на нижній фотографії було куплене німецьким Природознавчим музеєм (м.Брауншвейг) у принца Орлеанського. А от на верхній фотографії - отой останній птах, добутий на Фарерських островах у 1902 році, який на сьогодні виставляється в зоологічному музеї. Після цього відоме лише одне спостереження цього підвиду крука у 1947 році, і підвид varius вважається зниклим з 1948 року.

Проте альбінізм, зокрема частковий або неповний, є не завжди генетичною помилкою. Існують інші фактори, через які на світ з'являються білі ворони.

Частковий альбінізм через незбалансовану дієту

Я не пишу про дієти та здорове харчування, але тут лише декілька слів.
Відомо, що альбінізм у птахів може зумовлюватися особливостями харчування. На приклад у канарейок безкаротинова дієта призводить до появи білих пір’їн після наступної линьки, а при додаванні у раціон птаха паприки та оливкової олії, оперення набуває помаранчевого або червоного кольору.

В Британії були проведені цікаві дослідження про вплив кількості з’їдених черв’яків на колір пір’я. Виявилося, що сіруваті та білі пір’їни, зокрема в хвості, з’являються через брак дощових черв’яків в раціоні.  Досліди з дроздами показали, що білі пір’їни з’являються також при годуванні дроздів собачим кормом або його значною часткою в раціоні птаха. В містах птахи значною мірою харчуються рештками їжі на смітниках, крім того у них менше можливостей добувати достатню кількість природного корму, ніж в дикій природі.

Фото: Кузьо Г.

Птахи теж сивіють 

Існує гіпотеза, що однією з причин часткового альбінізму може бути "вицвітання" у старих особин. Таке явище було виявлене у чорного дрозда та щиглика, яких тримали в неволі (проте тут може накладатися неправильне харчування). Відомі також декілька спостережень закільцьованих часткових альбіносів чорного дрозда - кожного наступного разу, коли їх відловлювали, відмічали збільшення площі білого оперення.

Альбінізм внаслідок шоку, захворювання або травми
Відомі неоднократні спостереження, коли на місці вирваних пір'їн виростають світліші або цілком білі. Яскравим прикладом стресового впливу на колір оперення є випадок з чорним дроздом. Птах заплутався за шию в сітці, яка була накинута на плодове дерево для захисту власне від птахів. Дрозда виплутали, але в нього видерлись пір'їни на шиї. Наступного року цього дрозда спостерігали з білим кільцем на шиї, якраз в місці, яке було травмоване. Стрес і травма можуть накладатися з необхідністю термінової заміни пір'їн (якщо це період перед міграцією або зимою), внаслідок чого організму вже без різниці, як ми там виглядаємо -  "аби виросло".

Короткий підсумок про птахів-альбіносів:
1. Не завжди альбінізм є спадковою ознакою, зазвичай генетично зумовленим є саме повний альбінізм.
2. Повним альбіносом є птах, у якого не виробляється меланін взагалі. Лапи та очі також будуть без пігментації - рожевуваті або червоні.
2. Найчастіше трапляються часткові або неповні альбіноси. Причиною білого кольору деяких пір'їн може бути харчування, шок, травма, захворювання і навіть вік.

Більше читайте в статті SAGE, B. L. (1962): 'Albinism and melanism in birds'. Brit. Birds, 55: 201-225.