Одного сонячного дня мала коротку поїздку мальовничими пагорбами Розточчя.
Була б я фотографом, можливо ви тут побачили б чарівні пейзажі. Але таке краще бачити своїми очима. Тут коротко - кого можна зустріти на межі поля та лісу зараз.
Зграйки чижиків, що звисають вниз головою на вільсі;
заклопотаних щигликів, що зідзьобують насіння бур'янів;
поважних снігурів з їх механічними голосами (http://www.xeno-canto.org/species/Pyrrhula-pyrrhula);
вівсянок звичайних, які дозбирують зерно на полях
і зграї галасливих чикотнів (http://www.xeno-canto.org/species/Turdus-pilaris).
А якщо дуже пощастить - почуєте простеньку пісню червонокнижного сірого сорокопуда (http://www.xeno-canto.org/198013)
Дякую за фотографії Шельвінському В.І., а за щиглика - інтернету :)
Була б я фотографом, можливо ви тут побачили б чарівні пейзажі. Але таке краще бачити своїми очима. Тут коротко - кого можна зустріти на межі поля та лісу зараз.
Зграйки чижиків, що звисають вниз головою на вільсі;
заклопотаних щигликів, що зідзьобують насіння бур'янів;
поважних снігурів з їх механічними голосами (http://www.xeno-canto.org/species/Pyrrhula-pyrrhula);
вівсянок звичайних, які дозбирують зерно на полях
і зграї галасливих чикотнів (http://www.xeno-canto.org/species/Turdus-pilaris).
А якщо дуже пощастить - почуєте простеньку пісню червонокнижного сірого сорокопуда (http://www.xeno-canto.org/198013)
Дякую за фотографії Шельвінському В.І., а за щиглика - інтернету :)
Немає коментарів:
Дописати коментар